Під час засідання Сенатського комітету з прав людини та верховенства права віцеголова Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Полейовський заявив, що «попри певні сигнали, прориву в питанні ексгумацій жертв Волинської трагедії немає».
«Проривом було б системне врегулювання пошуків жертв злочинів, скоєних українськими націоналістами», — наголосив Полейовський. Він нагадав, що ІНП подав 26 заявок на ексгумацію, але розглянуто лише одну.
Посадовець також зазначив, що польська сторона «не може погодитися на симетрію у ставленні до жертв». За його словами, за підрахунками ІНП, кількість загиблих поляків на Волині та у південно-східних воєводствах ІІ Речі Посполитої перевищує 130 тисяч.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров в ефірі Польського радіо заявив, що вважає інакше. Він розповів про стан українсько-польської співпраці у сфері ексгумацій і перепоховань. За словами керівника УІНП, після домовленостей між міністрами закордонних справ у 2023 році процес ексгумацій був розблокований, і нині тривають практичні роботи.
«Ми відновили спільну роботу після довгої перерви. Відбулися пошукові заходи у Пужниках і Збойську, розпочато роботи на території Польщі. Це важливо, бо реальний діалог відбувається не у заявах, а на місцях, у роботі фахівців», — зазначив Олександр Алфьоров.
Історик наголосив, що навіть в умовах воєнного часу Україна знаходить можливості для продовження співпраці. «Багато наших археологів і дослідників зараз на фронті, але процес не зупиняється. Ми працюємо в межах домовленостей, і бачимо з боку Польщі готовність рухатися далі», — сказав він.
Керівник інституту звернув увагу на необхідність професійного підходу до підрахунку жертв історичних трагедій. «Кожна цифра має спиратися на документ, а не на припущення чи емоції. Ми не повинні перетворювати підрахунок жертв на змагання. Для цього потрібна спільна методологія, узгоджені критерії і спільна робота істориків», — підкреслив Олександр Алфьоров.
Голова УІНП наголосив, що українці та поляки здатні вести діалог навіть щодо складних сторінок минулого. «Ми дорослі народи. Ми можемо чути один одного, навіть коли говоримо про болюче. Це можливо, якщо виходити з поваги, фактів і довіри», — сказав він.
Історик також зауважив, що тема історичної пам’яті часто стає об’єктом інформаційних спекуляцій. «На жаль, ми бачимо, як історію намагаються використати для провокацій. Але суспільства України і Польщі вже мають досвід, щоб відрізняти правду від маніпуляцій. Історія не повинна бути інструментом політики — вона має залишатися предметом фахової роботи», — наголосив Олександр Алфьоров.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
25:43 TEMA DNIA_ALFIOROW_2025_10_27.mp3 Олександр Алфьоров: робота над історичною пам’яттю має ґрунтуватися на довірі та науці
Володимир Гарматюк