«Ми вже перебуваємо на початковій фазі війни з Росією, хоча, можливо, ще не всі це до кінця усвідомлюють», — висловила переконання експертка Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень у Лондоні Кінґа Редловська в ефірі Польського радіо 24. Вона уже триває не у відкритій військовій формі, а через акти саботажу, кібератаки, інформаційні операції та підривну діяльність у країнах Європи. Її інтенсивність, за словами дослідниці, зростає пропорційно до обсягів допомоги Україні. У 2022 році у Європі було зафіксовано кілька випадків саботажу, натомість у 2024-му — уже тридцять. Ідеться про підпали складів і торговельних центрів, атаки на залізничні колії в Польщі, Німеччині, Чехії, Естонії та інших країнах. За словами Кінґи Редловської, за більшістю цих дій стоять не професійні російські агенти, а громадяни європейських країн — часто випадкові виконавці, які навіть не розуміють, у чиїх інтересах діють.
«Це, як правило, молоді люди, часто мігранти, які перебувають у скрутному матеріальному становищі, і навіть не знають, що фактично працюють на російські служби. Вербування найчастіше відбувається у Telegram, де їм пропонують конкретні завдання. Платежі здійснюються криптовалютою, іноді готівку передає кур’єр або обіцяють матеріальні винагороди — як-от автомобіль, телефон. Суми різні: від 10–400 доларів за дрібні послуги до 10 тисяч за підпал», — пояснила експертка.
За її словами, лише один криптовалютний рахунок, який нещодавно виявили служби безпеки ЄС, із 2022 року виплатив понад 600 мільйонів доларів на підозрілі операції.
Такі диверсії, зазначає Редловська, є відносно дешевим способом підривати безпеку Європи, тоді як реагування на них коштує державам набагато дорожче. Додатковою проблемою є юридична складність доведення участі Росії. «Є країни, які особливо страждають від цих атак, Польща та держави Балтії, і саме вони наполягають, аби відкрито говорити, що це Росія. В інших країнах підхід обережніший — доти, доки не буде зібрано достатньо доказів. Але це вкрай важливо, адже правильне визначення винуватців дозволить розробити ефективні механізми запобігання та протидії, а також краще зрозуміти, що планує Росія», — наголосила аналітикиня.
Попри багаторічні санкції, Москва й далі знаходить способи фінансувати свою воєнну машину та гібридні операції. Обмеження, що мали відрізати Росію від світової фінансової системи, не зупинили потік грошей, який живить диверсії, шпигунство й пропаганду. Заморожені рахунки, виключення з SWIFT та блокування активів олігархів не позбавили Кремль можливостей.
«Санкції діють, але могли б працювати краще. Це безперервний процес, який я порівнюю з перетягуванням каната. ЄС і США вводять нові обмеження, потім Росія знаходить способи їх обійти, і канат знову рухається на її бік. Це постійна боротьба, що вимагає від Заходу великої уваги», — наголосила Редловська.
За словами експертки, санкції мають дві головні мети: обмежити доходи, які Росія спрямовує на війну проти України, і заблокувати доступ до товарів подвійного призначення, придатних для військового використання.
«Основне завдання санкцій — змусити Росію змінити поведінку, але наразі цього не видно. Найбільшим джерелом прибутку РФ залишаються продажі енергоресурсів. Ми рухаємось у правильному напрямку, але занадто повільно. "Тіньова флотилія" вільно курсує морями, обходячи обмеження, й далі наповнює російський бюджет — це величезні гроші, що використовуються проти України», — зауважила фахівчиня.
Попри гучні заяви про енергетичну автономію, Росія досі має покупців на нафту не лише в Азії, але й у Європі. Країни, залежні від російського палива, як-от Болгарія чи Словаччина, просять винятків, аби санкції не поширювалися на імпорт енергії. У результаті Кремль продовжує отримувати стабільні прибутки, а енергетична залежність Європи залишається його важелем впливу. Редловська також звернула увагу на небажані наслідки санкцій.
«На початку запровадження санкцій Росію було від’єднано від SWIFT, і це спонукало її шукати альтернативи. У цьому її підтримали інші країни, зацікавлені в підриві глобальної фінансової системи, заснованої на доларі, євро та принципах верховенства права. Йдеться про своєрідний реванш проти правил, встановлених після Другої світової війни», — пояснила вона.
У світі тим часом дедалі гучніше звучать заклики відійти від доларової залежності. Країни, що прагнуть фінансової самостійності, створюють альтернативи західній системі. «BRICS, до якого входять Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка, активно працює над створенням власних механізмів розрахунків, незалежних від долара та санкцій. Китай і Росія вже заявили про спільну роботу над альтернативною фінансовою системою», — додала Редловська.
Водночас додає, що подібні процеси відбуваються й у малих державах, наприклад на островах Тихого океану, де через вихід великих банків і страх перед санкціями населення дедалі частіше переходить на криптовалюти або стейблкойни.
Питання заморожених російських активів, за словами Редловської, наближається до практичного вирішення і вже має чітке правове обґрунтування. Багато експертів із міжнародного права вважають, що передача коштів Центрального банку Росії на відбудову України — законний і виправданий крок у відповідь на агресію. Проте деякі країни, зокрема Бельгія, продовжують опиратися, побоюючись позовів і наслідків для фінансової системи.
«Першим, хто запропонував компромісну ініціативу, був міністр Радослав Сікорський, а підтримав її канцлер Фрідріх Мерц. Йдеться не про конфіскацію, а про створення механізму безпроцентної позики для України, яку солідарно гарантуватимуть усі країни ЄС. Якщо Росія колись виведе війська й виплатить репарації, кошти буде повернено — хоча це, звісно, малоймовірно. Проте така формула дозволяє уникнути юридичних суперечок і водночас ефективно використати ресурси держави-агресора. І важливо, що ці гроші мають бути спрямовані насамперед на закупівлю військової техніки, виробленої європейськими підприємствами. Це не лише допомога Україні, а й посилення оборонного потенціалу ЄС», — підсумувала Кінґа Редловська.
Польське радіо 24 / Переклала — Христина Срібняк