Світ знову опинився у тіні ядерного шантажу. Президент США Дональд Трамп заявив про готовність відновити ядерні випробування. Кремль відреагував миттєво, Путін теж розпочав ядерну риторику.
На перший погляд — політичні заяви. Насправді — це маркери нового етапу протистояння, де ядерна зброя знову стає інструментом політики.
Posłuchaj Програма «Тиждень». Підсумки семи днів
23:09 TYZDEN_08_11 (online-audio-converter.com).mp3 Програма «Тиждень». Підсумки семи днів
Америка говорить мовою сили
«Ми єдина країна, яка не тестує», — заявив Дональд Трамп, пояснюючи рішення “відновити справедливість” у сфері ядерного стримування.
За даними Reuters, адміністрація Трампа вже дала доручення Пентагону готувати план потенційних випробувань у Неваді. У Вашингтоні це пояснюють необхідністю «підтримувати боєздатність арсеналу» та реагувати на «загрози з боку Росії й Китаю».
Політичний підтекст очевидний. Трамп намагається показати рішучість і продемонструвати силу США перед виборами, які можуть стати вирішальними для його політичного майбутнього.
Російські пропагандистські медіа одразу почали говорити про “дзеркальну відповідь” і “захист національної безпеки”. Однак, за словами політичного аналітика Вадима Денисенка, у Кремлі чудово розуміють: мова йде не про технічну готовність, а про політичну гру.
«На сьогоднішній момент — це абсолютний блеф. Перед нами була розіграна комедія, коли міністр оборони Белоусов раптом заявив про “загрозу” від США, а Путін нібито “погодився діяти”. Усе це — спроба штучно підняти ядерний градус, щоб потім вигідно сісти за стіл переговорів», — каже Денисенко.
Чому саме зараз
Москва використовує ядерну тему не випадково. Після трьох років повномасштабної війни проти України Кремль шукає спосіб змінити порядок денний.
«Росія намагається перевести розмову із теми України на тему ядерної загрози. Їхня логіка проста: якщо Захід боїться, він почне тиснути на Київ, щоб змусити до переговорів», — пояснює Денисенко.
Він додає, що подібна тактика вже спрацьовувала:«Коли у світі починають говорити про “можливу ядерну війну”, то тему війни в Україні відсувають на другий план. Це саме те, чого прагне Кремль».
Ядерний градус як інформаційна зброя
За словами Денисенка, нинішні заяви — це не стільки військовий, скільки інформаційний удар.
«Путін чудово розуміє, що жодних вибухів ніхто не проводитиме. Але сама фраза “відновлення ядерних випробувань” миттєво створює напругу. Люди бояться, інвестори нервують, політики реагують. І саме цього йому потрібно — щоб світ жив у страху».
Політолог наголошує: Росія грає на психології, а не на потенціалі.
«Вони не мають ресурсів для реальної гонки озброєнь. Але можуть створити ілюзію, що готові на все. Це дешева, але ефективна технологія.»
Європейські столиці сприйняли заяви обох лідерів із тривогою. Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що «Альянс готовий до будь-яких сценаріїв» і запевнив у надійності системи стримування. Та за кулісами дипломатії — нервовість. Країни ЄС посилюють військову координацію.
На фоні цієї риторики добігає кінця дія останнього великого договору про ядерні озброєння. Після його закінчення не залишиться жодного механізму перевірки арсеналів і контролю за новими видами зброї. Це означає, що світ фактично може повернутися у часи, де все тримається лише на політичних сигналах і взаємному страху.
Лариса Задорожна