Перші дні грудня позначилися черговою хвилею очікувань щодо можливого зрушення у перемовному процесі між Україною, США та Росією. Приводом стали зустрічі української та американської делегацій у Майамі, а також візит спецпосланців Вашингтону до Москви. Однак попри зростання уваги, реальні сигнали виявилися стриманими.
Posłuchaj Програма Тиждень. Підсумки семи днів.
26:14 tyzden.mp3 Програма Тиждень. Підсумки семи днів.
Американський трек: робоча зустріч без проривів
Про переговори в Майамі політолог-міжнародник Антон Кучухідзе зазначив, що зустріч була конструктивною, але без інсайдів і великого оптимізму. Він підкреслив:
«Добре, що Україну чують. Це головний принцип, який проголошено президентом України: ніяких переговорів без України про Україну бути не може».
Кучухідзе також наголосив на впливі трьох груп в американській політиці щодо українського питання — «групи Трампа», «групи Венса» та «групи Рубіо», яка, за його словами, стала містком між республіканським істеблішментом і людьми Трампа.
Міністр оборони України Рустем Умеров, за словами експерта, чітко дав зрозуміти, що делегація працює в рамках домовленостей, досягнутих у Женеві, а отже, початковий документ із 28 пунктів більше не існує.
Технічний етап: позиція Києва та оцінка експертів
Експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв охарактеризував нинішню фазу як технічну:
«Україна досі не дійшла згоди по фінальному проєкту. Є багато технічних питань, і ключовим результатом має бути фінальний вигляд української спільної з американцями переговорної позиції».
Він наголосив на розбіжностях у підходах до гарантій безпеки:
«Американці кажуть, що гарантії мають бути після підписання. Україна каже, що вони мають бути до, бо яка логіка щось підписувати, якщо Київ не розуміє, чи будуть допомагати у разі порушення домовленостей».
Краєв також звернув увагу на зміну атмосфери:
«Місяць тому говорили, що Україну зрадили. А що бачимо зараз? Американці з Києвом говорять. Все складно, але не так погано, як пророкували».
Київ наполягає на трьох пунктах: гарантії безпеки, територіальна цілісність, ніяких рішень за спиною України. У контексті західних натяків на жест доброї волі експерт-міжнародник Олександр Краєв зауважив:
«Будь-який жест перетвориться на ланцюгову реакцію. Сьогодні — території в обмін на перемир’я, завтра — нові вимоги, післязавтра — новий наступ».
Московський напрям: переговори як психологічна гра
Візит американських спецпосланців до Москви експерти називають передбачувано безрезультатним. Політолог-американіст Артур Роланд Козловський заявив в ефірі Polskie Radio 24:
«Прорив можливий був би лише в разі, якби Путін погодився віддати захоплені території. А це взагалі не розглядається».
Він пояснив, що для Кремля сам факт діалогу з Вашингтоном створює стратегічну перевагу:
«Він отримує комфорт передбачуваності. Це можливість трохи відступити у своїх вимогах і призупинити збройні дії, якщо щось піде не так».
За словами українського політолога Антона Кучухідзе, Москва послідовно відкидає всі документи та напрацювання:
«Вони критикували план із 28 пунктів, потім — Женевський процес. Причина проста: вони не хочуть закінчувати війну».
Експерт наголошує, що російська сторона просуває вимогу визнання окупованих територій, що не відповідає міжнародному праву:
«Вони висувають ультиматуми рівня Мюнхенської зради».
Кучухідзе також зазначив, що для Трампа важлива медійну складова:
«Він хоче показати себе миротворцем. Але навіть якщо він завтра закінчить війну, це не врятує його рейтинг».
Європа: різні реальності та суперечлива політика
Позиції європейських столиць розійшлися. Берлін і Париж говорять про вікно можливостей, Варшава та Вільнюс — про вікно небезпеки . Італія оголосила про паузу в підтримці України.
Політолог-міжнародник Олександр Краєв зазначив:
«На щастя, Італія не показова. Паралельно Данія, Швеція, Німеччина, Канада, Британія і Франція оголосили нові пакети підтримки».
Водночас експерт наголошує на запізнілості європейських темпів:
«Чому тільки на третьому році війни почали говорити про збільшення виробництва зброї? До цього були тактичні заходи, а не стратегія».
Грудневий цикл переговорів не приніс проривів, але окреслив ключові тенденції: Росія не демонструє готовності до миру й продовжує висувати ультиматуми. США зберігають діалог із Києвом, але шукають формули, що враховують ширшу геополітичну гру. Україна наполягає на принциповій позиції та нагадує партнерам: без сили й гарантій переговори не зупиняють війну. Європа перебуває в різних політичних реальностях, але тенденція до посилення оборонної автономії стає очевиднішою.
Лариса Задорожна