Українська Служба

Тиждень. Мирні переговори: між дипломатією, політичними інтересами та реаліями війни в Україні

07.12.2025 18:00
Що за лаштунками переговорів щодо закінчення війни в Україні? Які цілі США? Що приховує Росія? І які «червоні лінії» для України?  
Аудіо
  • Програма Тиждень. Підсумки семи днів.
      -
Переговори президента України Володимира Зеленського і прем'єр-міністра Великої Британії Кіра СтармераEPA/ADRIAN DENNIS / POOL Dostawca: PAP/EPA

Перші дні грудня позначилися черговою хвилею очікувань щодо можливого зрушення у перемовному процесі між Україною, США та Росією. Приводом стали зустрічі української та американської делегацій у Майамі, а також візит спецпосланців Вашингтону до Москви. Однак попри зростання уваги, реальні сигнали виявилися стриманими.

 

Posłuchaj Програма Тиждень. Підсумки семи днів.
26:14 tyzden.mp3 Програма Тиждень. Підсумки семи днів.

 

Американський трек: робоча зустріч без проривів

Про переговори в Майамі політолог-міжнародник Антон Кучухідзе зазначив, що зустріч була конструктивною, але без інсайдів і великого оптимізму. Він підкреслив:

«Добре, що Україну чують. Це головний принцип, який проголошено президентом України: ніяких переговорів без України про Україну бути не може».

Кучухідзе також наголосив на впливі трьох груп в американській політиці щодо українського питання — «групи Трампа», «групи Венса» та «групи Рубіо», яка, за його словами, стала містком між республіканським істеблішментом і людьми Трампа.

Міністр оборони України Рустем Умеров, за словами експерта, чітко дав зрозуміти, що делегація працює в рамках домовленостей, досягнутих у Женеві, а отже, початковий документ із 28 пунктів більше не існує.

Технічний етап: позиція Києва та оцінка експертів

Експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв охарактеризував нинішню фазу як технічну:

«Україна досі не дійшла згоди по фінальному проєкту. Є багато технічних питань, і ключовим результатом має бути фінальний вигляд української спільної з американцями переговорної позиції».

Він наголосив на розбіжностях у підходах до гарантій безпеки:

«Американці кажуть, що гарантії мають бути після підписання. Україна каже, що вони мають бути до, бо яка логіка щось підписувати, якщо Київ не розуміє, чи будуть допомагати у разі порушення домовленостей».

Краєв також звернув увагу на зміну атмосфери:

«Місяць тому говорили, що Україну зрадили. А що бачимо зараз? Американці з Києвом говорять. Все складно, але не так погано, як пророкували».

Київ наполягає на трьох пунктах: гарантії безпеки, територіальна цілісність, ніяких рішень за спиною України. У контексті західних натяків на жест доброї волі експерт-міжнародник Олександр Краєв зауважив:

«Будь-який жест перетвориться на ланцюгову реакцію. Сьогодні — території в обмін на перемир’я, завтра — нові вимоги, післязавтра — новий наступ».

Московський напрям: переговори як психологічна гра

Візит американських спецпосланців до Москви експерти називають передбачувано безрезультатним. Політолог-американіст Артур Роланд Козловський заявив в ефірі Polskie Radio 24:

«Прорив можливий був би лише в разі, якби Путін погодився віддати захоплені території. А це взагалі не розглядається».

Він пояснив, що для Кремля сам факт діалогу з Вашингтоном створює стратегічну перевагу:

«Він отримує комфорт передбачуваності. Це можливість трохи відступити у своїх вимогах і призупинити збройні дії, якщо щось піде не так».

За словами українського політолога Антона Кучухідзе, Москва послідовно відкидає всі документи та напрацювання:

«Вони критикували план із 28 пунктів, потім — Женевський процес. Причина проста: вони не хочуть закінчувати війну».

Експерт наголошує, що російська сторона просуває вимогу визнання окупованих територій, що не відповідає міжнародному праву:

«Вони висувають ультиматуми рівня Мюнхенської зради».

Кучухідзе також зазначив, що для Трампа важлива медійну складова:

«Він хоче показати себе миротворцем. Але навіть якщо він завтра закінчить війну, це не врятує його рейтинг».

Європа: різні реальності та суперечлива політика

Позиції європейських столиць розійшлися. Берлін і Париж говорять про вікно можливостей, Варшава та Вільнюс — про вікно небезпеки . Італія оголосила про паузу в підтримці України.

Політолог-міжнародник Олександр Краєв зазначив:

«На щастя, Італія не показова. Паралельно Данія, Швеція, Німеччина, Канада, Британія і Франція оголосили нові пакети підтримки».

Водночас експерт наголошує на запізнілості європейських темпів:

«Чому тільки на третьому році війни почали говорити про збільшення виробництва зброї? До цього були тактичні заходи, а не стратегія».

Грудневий цикл переговорів не приніс проривів, але окреслив ключові тенденції: Росія не демонструє готовності до миру й продовжує висувати ультиматуми. США зберігають діалог із Києвом, але шукають формули, що враховують ширшу геополітичну гру. Україна наполягає на принциповій позиції та нагадує партнерам: без сили й гарантій переговори не зупиняють війну. Європа перебуває в різних політичних реальностях, але тенденція до посилення оборонної автономії стає очевиднішою.

Лариса Задорожна