Суперечки в Європейському Союзі та США щодо майбутньої моделі санкцій проти Росії тривають, а українські експерти наголошують, що нинішня конструкція цих обмежень вже не відповідає реальності повномасштабної війни РФ проти України. Виконавча директорка Центру глобальних студій «Стратегія ХХІ» Оксана Іщук підкреслила, що ключові проблеми починалися з енергетичного сектору, де Москва і досі отримує багатомільярдні прибутки, зокрема завдяки транзиту через територію України.
Вона нагадала про ще довоєнну угоду між російським та українським транспортувальниками нафти, що і досі дозволяє безперешкодно транспортувати російську нафту до Угорщини й Словаччини: «2019 року між Укртранснафтою та Транснєфть був підписаний додаток до угоди на транспортування нафти через територію України. За цей період було отримано в російський бюджет порядку 20 мільярдів євро. За оці 20 мільярдів євро можна було купити понад 2 тисячі балістичних ракет "Іскандер"».
Іщук також пояснила, що аргументи окремих держав ЄС, передусім Угорщини, про «неможливість диверсифікації» давно не відповідають реальності. Вона зазначила, що модернізований у 2015 році угорський завод MOL дозволяє отримувати нафту з хорватського терміналу, а Угорщина і Словаччина могли повторити шлях Чехії. На її думку, Захід має діяти асиметрично — аж до створення тимчасових зон обмеження морського руху в Балтійському морі з контролю за танкерами без чіткої юрисдикції.
Також, за її словами, ключовим маркером слабкості санкційної політики залишалася відсутність обмежень щодо «Росатому»: «Слід наполягати на тому, щоб були накладені санкції на компанію Росатом, виключення цієї компанії з міжнародних проєктів… Це є тими кроками, які призведуть до зменшення надходження ресурсів в Росію, які живлять маховик агресії проти України».
Своєю чергою, голова правління мережі «АНТС» Ганна Гопко зазначила, що США продемонстрували непослідовність, що створювала враження імітації санкцій, а не реального наміру економічно тиснути на Росію: «Нас тривожить, що США відтерміновують різні ефективні заходи. Росія — це діловий могильник для американського бізнесу. Путін займається геополітичним розводняком, він багато обіцяє, але насправді кине. Треба переносити війну на територію ворога, треба впровадити дії у відповідь: якщо 20 дронів прилетіло в Польщу чи Швецію, значить 20 має прилетіти на територію РФ».
Гопко наголосила, що стратегічна вага України для Заходу полягає не тільки в стримуванні Росії, а й у збереженні єдності Європи та США з протидії Китаю. Тому санкції, за її словами, мали стати частиною довгострокової стратегії, а не предметом політичного торгу. Аналіз нових санкційних механізмів, за словами аналітика Єгора Остапова свідчить, що новий санкційний пакет ЄС мав бути скерований на закриття лазівок, створених попередніми компромісами з окремими членами Євросоюзу.
«Європейський пакет санкцій має бути спрямований на те, щоб закривати саме ті лазівки, які були створені попередніми пакетами. Тіньовий флот повинен бути під ударом цього санкційного пакету. Другий — це атомна енергетика, тому що вона фактично не зачеплена. Будапешт і Братислава виступали проти, а непослідовна політика США має підштовхнути ЄС до більш радикальних дій», — сказав експерт.
Остапов наголосив, що критичною залишається й проблема імпорту до Росії технологій подвійного призначення через держави Азії, зокрема Китай, а вторинні санкції застосовувалися надто слабко. Він підкреслив — затримка з ухваленням нового пакету в Брюсселі могла мати негативний сигнал, але водночас давала змогу підготувати комплексніші обмеження.
Всі аналітики єдині в оцінці: Росія адаптується до нових західних санкцій швидше, ніж ЄС і США ухвалюють рішення про їхнє посилення. Доки Захід сперечається щодо деталей, Москва отримує прибутки від експорту нафти, скрапленого газу та добрив, які перетворювалися на ракети й дрони, що й надалі б'ють по українських містах.
Олександр Савицький