Жахливі сцени чергового вбивства силовиками в Міннеаполісі, які облетіли ЗМІ й мережу, збурили не лише американців, але й не залишили байдужими людей в інших куточках планети.
24 січня працівники Агентства імміграції та митної служби (ICE) посеред вулиці застрелили 37-літнього американського громадянина Алекса Претті. Він був медбратом у відділенні інтенсивної терапії в госпіталі для ветеранів та відзначався громадянською активністю, відгукувався на потреби оточуючих.
Претті в цей трагічний день заступився за жінку, яка протестувала проти дій агресивних дій агентів імміграційної служби, до якої був застосований сльозогінний газ. Численна група агентів повалила Алекса на землю, який знімав це дійство на телефон, і почала завдавати йому удари попри те, що чоловік не чинив опір. В якийсь момент, один з працівників ICE побачив в кобурі під курткою в чоловіка пістолет, викрикнув, що той озброєний, забрав пістолет, після чого в лежачого на спині Претті вистрелили декілька разів, а коли той смертельно поранений перевернувся на спину, посипалися ще постріли.
Попри всі заяви командира Прикордонного патруля Грега Бовіно, який керує всією операцією проти імміграції в штаті Міннеаполіс, та заяви секретаря секретар Департаменту внутрішньої безпеки Крісті Ноем — Алекс Претті не був ані «внутрішнім терористом», ані не планував вбивства працівників Агентства імміграції та митної служби. Зброя в нього була легальна і він мав право її носити у відповідності до ІІ поправки до Конситуації США.
Алекс Претті доєднався до протестів після того, як 7 січня у місті федеральний імміграційний агент безпідставно застрелив у її машині Рене Гуд — 37 літню матір трьох малолітніх дітей.
Можливо нові протести і обурення після смерті Алекса Претті стали зламом, бо після цього попри бундючність Дональд Трамп провів розмови, які оцінив як позитивні, з демократами, мером Міннеаполісу Джейкобом Фреєм і губернатором Міннесоти Тімом Волзом. Трамп пообіцяв «деескалацію».
Окрім того, Грег Бовіно який є уособленням трампівської антиімміграційної політики має залишити Міннесоту і повернутися зі своїми людьми до охорони кордону США, а не полювати на нелегалів і хапати всіх підряд. Крісло теж хитається під Крісті Ноем.
Тему міграційної політики американської адміністрації для програми «Міжнародний (без)лад» прокоментував американський політолог Джон Стенлі Міцгєль, якого поєднують давні зв’язки з Колумбійським університетом. Він теж є викладачем Центру східних досліджень Варшавського університету, де зокрема веде курс про внутрішню політику США та її вплив на Європу.
До слова, Джон Міцгєль не так давно удостоївся титулу honoris causa Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Отож, чи в світлі останніх подій довкола трагедії в Міннеаполісі можна говорити про реальне послаблення антиімміграційного курсу президента Трампа чи це лише тактичний хід. Джон Міцгєль:
«Це дуже хороше питання, і я думаю, що президент Трамп зараз стоїть перед дуже складним вибором. По-перше, відомо, що він мав справу з депортаціями, з тим, що робив Обама, що робив Байден, і офіційна статистика США показує, що Обама видворив 1,6 мільйона нелегальних іммігрантів під час свого першого президентства і 1,5 мільйона — під час другого. Під час першого свого строку Трамп депортував 1,2 мільйона нелегальних іммігрантів, а Байден — лише 682 тисячі осіб, тобто приблизно половину з того, що Трамп зробив під час свого першого строку як президент. Він заявив у 2024 році, що доб’ється депортації 1 мільйона осіб щороку».
Експерт пояснив, що це означає:
«Це означає, що у таких містах, як Міннеаполіс, Чикаго, Нью-Йорк або й інших, де були великі громади нелегальних іммігрантів, мало бути проведено таку операцію, яка була неприйнятною для більшості. І це не тільки демократів, бо аж 95% демократів у останніх опитуваннях виступають проти цього, а це нічого нового, але й це є неприйнятним також для незалежних виборців — для тих, хто не належить ні до демократів, ні до республіканців».
Джон Міцгєль звернув увагу на вибори, які мають відбутися 3 листопада:
«Цього року відбудуться так звані проміжні вибори на різні посади у Сполучених Штатах. Це означає, що президент Трамп і республіканці повинні враховувати ризик втрати влади. І тут мова не лише про рівень Конгресу, а й на рівні губернаторів різних штатів і кандидатів на нижчі посади місцевого та на рівні штатів. І, безумовно, радники Трампа уважно це відстежують. Сам Трамп, схоже, незадоволений тим, що його політика не відповідає очікуванням виборців».
Політолог наголошує, що електоральні перспективи насправді виглядають для Трампа не надто райдужно:
«Коли в листопаді відбудуться проміжні вибори, він може втратити свої впливи та можливість реалізовувати різні дії або проводити політику загалом у Сполучених Штатах. Я думаю, що втрата більшості в Конгресі — це те, про що Трамп вже думає. І чому? Саме через ці загальні вибори, які відбудуться у листопаді. Що це означає? 435 місць у Палаті представників США та 33 або 34 зі 100 місць у Сенаті США, якщо він втратить цю невелику перевагу, яку має наразі, це означає, що й у міжнародних питаннях він матиме проблеми зі своєю політикою.
Адже американський уряд, тобто законодавча влада, ймовірно, не погоджуватиметься з його міжнародною політикою. Це дуже серйозна річ. Скільки губернаторів будуть обиратися? У 50 штатах США аж 36. Якщо більшість із цих губернаторів будуть від демократів, це означатиме, що численні штати будуть радше проти пропозицій Дональда Трампа. І навіть на рівні муніципалітетів, де також пройдуть вибори, все складатиметься не на його користь. На виборчому бюлетені буде багато мерів і, особливо, керівників інших місцевих державних установ, які будуть проти пропозицій президента США. Це для нього серйозна болячка».
Про те наскільки непопулярний є антиімміграційний курс може свідчити опитування IPSOS для Reuters, яке було проведено ще за декілька днів до вбивства Алекса Претті. Воно засвідчило, що 53% американців не підтримують політику у тій формі, яку ми зараз спостерігаємо у федеральній імміграційній політиці, і лише 39% підтримують такі дії президентської адміністрації і підпорядкованих йому органів.
Співрозмовник програми «Міжнародний (без)лад» погоджується, що Трамп фактично притиснений до стіни, особливо після цієї смерті, яка стала драматичною подією, що сколихнула американське суспільство і світову громадськість. Так само він згідний з тим, що також справа вбивства Рене Гуд і Алекса Претті, наочно показує: будь-який громадянин США може опинитися під загрозою від ICE лише за те, що протестує проти дій цієї служби:
«На жаль, це правда. Агентство імміграції та митної служби (ICE) можна сказати, що діє за власним регламентом, який не має нічого спільного з законом. І це все більше впливає на сприйняття подій, зокрема у штаті Міннесота та місті Міннеаполіс, де останнім часом трапилися дуже неприємні речі, які не були політично вирішені Міністерство внутрішньої безпеки, керівником якого є Крісті Ноем, колишня губернаторка Південної Дакоти, яка реагувала на ці події дуже дивним чином.
Інакше кажучи, не було шансу, щоб адміністрація виправила цю ситуацію, пояснила раціонально, що сталося і що далі відбувається у штаті Міннесота та місті Міннеаполіс, а також в інших штатах. І тут ми дедалі більше бачимо опір з боку губернаторів і навіть членів власної партії, тобто республіканців. Вони не вважають дії ICE позитивними для США і побоюються, що ця надмірна агресивність ICE, спричинена наказами самого Трампа, б’є по великому числу людей. Так вважають демократи, які на 90% проти ICE, або це стосується незалежних виборцях, які дедалі більше підтримують демократів і не хочуть підтримувати дуже жорстку і агресивну політику Трампа щодо іммігрантів».
Джон Міцгєль також прокоментував думку деяких оглядачів, які вважають, що така антиімміграційна політика веде до серйозного внутрішнього конфлікту, можливо навіть до вибуху насильства. Дехто навіть йде далі і каже, що це свого роду «тестування сценарію громадянської війни», що є підстави для серйознішого розвитку подій, ніж ми спостерігали до цього:
«Такі думки є у медіа. Сьогодні неможливо сказати, чи так буде, бо все залежить від того, як американська адміністрація подасть ці події. Це означає, наприклад, що президент Трамп може трохи змінити або пом’якшити підхід до імміграційної політики. Про це може сказати лише президент Трамп. Чи достатньо того, що ми вже бачимо, щоб ситуація трохи охолола і його політика щодо імміграції змінилася?
Ми ще цього не знаємо, бо все відбувається на наших очах. Можу лише сказати, що у його власній партії дедалі більше голосів, що така агресивна імміграційна політика неприйнятна. І, думаю, що вже зараз, як я казав раніше, президент Трамп починає розуміти, що надто багато вимагає від своїх виборців, щоб вони погодилися на таку жорстку і сувору політику щодо іммігрантів.
І ще останнє. Якщо станеться так, що його дії будуть визнані невідповідними, це означатиме, що навіть зовнішня політика США зміниться у листопаді, бо президент не матиме тієї свободи дій, яку мав у перший рік, або півтора року своєї каденції, і йому доведеться змінювати свою діяльність за кордоном».
Цьогоріч Сполучені Штати святкуватимуть 250 років з часу проголошення незалежності, і американці завжди були прив’язані до своєї Конституції, якою так пишаються.
А тим часом президент Трамп, серед іншого, думає про третій термін і навіть розглядає можливість не змінювати для цього XXII поправку, яка забороняє йому бути обраним втретє. Це насторожує, і не відомо, чи так насправді існує ця «глибинна держава», яка зможе стримати когось на кшталт Трампа, який, здається, не дуже переймається процедурами, правилами та законами.
Це насторожує, і не відомо, чи дійсно існує ця «глибинна держава», яка зможе стримати когось на кшталт Трампа, який, здається, не дуже переймається процедурами, правилами та законами.
Фахівці звертають увагу, що на відміну від першого президентства Трампа, коли були люди на кшталт радника з національної безпеки Джона Болтона та інших осіб, які могли стримати Трампа, нинішня адміністрація підпорядкована йому цілковито й підібрана так, щоб не стримувати експансивні амбіції президента США.
Зі свого боку, Джон Міцгєль вважає, що ідея з третім терміном Дональда Трампа приречена на провал:
«З Трампом ніколи нічого невідомо. Проте, здається він як би відмовився від цієї ідеї, що може балотуватися втретє. Але мені здається, що й більшість виборців США вже відкинули цю можливість. Навіть якщо він знайде спосіб або заявить, що хоче це зробити, це буде сприйнято ще більш негативно.
Гадаю, що Республіканська партія зараз стоїть перед великим викликом. І з історичної точки зору, нічого нового тут немає, що партія президента на майбутніх проміжних виборах у листопаді може втратити більше місць у Конгресі, ніж раніше. Відповідно, підозрюю, що ці вибори визначать кінець такої, не скажу, що монополії влади, але вільної руки, з якою Трамп керував перші 18 місяців свого президентства. І думаю, що після листопада політика в США суттєво зміниться».
Повна версія програми в прикріпленому звуковому файлі.
Матеріал підготував Назар Олійник