Військова допомога, спільне виробництво зброї та енергобезпека стали головними маркерами нового етапу українсько-польського партнерства на тлі пошуків шляхів завершення війни.
Візит прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска до Києва 5 лютого 2026 року відбувся у момент, коли навколо України знову активізувалися міжнародні переговори про можливі формати завершення війни, а Росія паралельно нарощує військовий і енергетичний тиск. Саме в такому контексті поява польського прем’єра в українській столиці набула значення, що виходить за межі протокольного жесту солідарності. Заяви про нову воєнну допомогу, готовність до передачі авіації, запуск спільного виробництва боєприпасів і акцент на енергетичній безпеці показали: Варшава прагне закріпити за собою роль одного з ключових союзників Києва у критичний період.
Під час одноденного візиту Дональд Туск анонсував новий пакет допомоги Україні обсягом 200 млн злотих, що еквівалентно майже 56 млн доларів США. Основу пакета становить бронетехніка, однак не менш резонансною стала заява про готовність передати Україні польські винищувачі МіГ-29.
Українська сторона, зі свого боку, запропонувала прагматичну схему обміну — передові безпілотники в обмін на ці літаки або ракети до систем протиповітряної оборони. Паралельно сторони підписали лист про наміри щодо спільного виробництва боєприпасів і військової техніки на підприємствах обох країн із можливим залученням фінансування через програму ЄС SAFE.
На думку експерта Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександра Леонова, сам час цього візиту був не менш важливим, ніж його конкретний зміст. Він звертає увагу, що заяви Туска пролунали на тлі непростих моментів у двосторонніх відносинах. «Важливо, що Дональд Туск говорив про військову допомогу безпосередньо від Польщі для України. Це як ковток свіжого повітря, бо показує: між Україною і Польщею є не лише проблеми, а й позитивні речі, спільні інтереси, насамперед протистояння Росії», — зазначає Леонов.
Водночас експерт застерігає від завищених очікувань щодо швидких відповідей на всі безпекові питання. За його словами, у Києві прозвучало б більше конкретики щодо гарантій безпеки, однак зрозуміло, що ці теми лише входять у фазу активного обговорення. «Польща є частиною коаліції охочих і ключовим логістичним вузлом для України. Але питання, чи готова вона відправляти своїх військових, чи зосередиться на захисті власних кордонів, залишається відкритим», — сказав Леонов.
Ідею закриття неба над Україною або принаймні над її західними регіонами Леонов вважає «перезрілою» і такою, що потребує чіткого артикулювання. «Участь європейських військових у закритті неба — це не ескалація, а деескалація. Це спосіб унеможливити інциденти на кшталт проникнення російських дронів на територію Польщі і водночас спільно протидіяти агресії», — пояснює експерт, підкреслюючи, що для європейських армій це також унікальний досвід роботи в реальних бойових умовах.
Не менш важливою складовою візиту стала енергетична тематика. Дональд Туск у Києві обговорив посилення енергобезпеки України, збільшення потужності інтерконекторів і співпрацю нафтогазових компаній, зокрема польського концерну Orlen, для швидшого відновлення пошкодженої інфраструктури. Цей акцент був особливо показовим на тлі нової хвилі російських ракетно-дронових ударів по українській економіці.
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар називає сам факт візиту символічним сигналом підтримки. «Коли Росія інтенсифікує удари по енергетичній інфраструктурі й містах, приїзд польського прем’єра — це не лише символ, а й практичні дії», — зазначає експерт, нагадуючи про екстрене направлення в Україну генераторів, що передувало поїздці, зокрема з ініціативи мера Варшави.
За словами Гончара, енергетичний вимір співпраці має стратегічне значення на середньострокову перспективу. Він звертає увагу на газову складову, особливо з огляду на удари по українській газовій інфраструктурі. «Найбільш оптимальний маршрут для постачання — через Польщу, через LNG-термінал у Свіноуйсьці. Уже зараз потрібно резервувати потужності, щоб за рік мати гарантований доступ до скрапленого газу», — пояснює експерт, наголошуючи, що такі рішення потребують випереджувального планування.
Не менш актуальним, на його думку, є й використання польської інфраструктури для імпорту пального. Після фактичного знищення української нафтопереробки питання стабільних поставок стало критичним, особливо з урахуванням масового використання генераторів різної потужності. «Потреби в пальному зростатимуть, і польська інфраструктура для цього найбільш підходяща та перевірена часом», — підкреслює Гончар.
Разом із тим експерт звертає увагу, що потенціал допомоги Україні з боку Польщі та держав Балтії міг би бути реалізований значно повніше. Серед можливих кроків він називає блокування трафіку підсанкційних танкерів з російською нафтою в Балтійському морі, а також припинення всіх видів постачання до калінінградського анклаву Росії через польську територію. Такі дії, на його думку, посилили б економічний тиск на Москву без прямої військової ескалації.
Політичним маркером візиту стало й чергове підтвердження Польщею територіальної цілісності України. Варшава наголосила, що ніколи не визнає окупований Донбас територією Російської Федерації. У поєднанні з новими домовленостями це виглядає як спроба зафіксувати спільну позицію на випадок активізації дипломатичних торгів навколо майбутнього врегулювання.
І Олександр Леонов, і Михайло Гончар звертають увагу на зміну тону у польсько-українському діалозі. Історичні проблеми, які в попередні роки часто затьмарювали співпрацю, відходять на другий план. Натомість на перший виходять питання спільної безпеки, військово-технічної взаємодії та енергетичної стійкості перед російською загрозою.
В цьому сенсі київський візит Дональда Туска можна розглядати як спробу перезавантаження відносин у максимально прагматичному ключі. Він не зняв усіх питань і не дав відповідей на всі безпекові дилеми, однак зафіксував готовність Польщі залишатися активним гравцем поруч з Україною в момент, коли від рішень союзників залежить не лише хід війни, а й умови можливого миру.
Повну версію слухайте у додадному звуковому файлі:
06:55 Tusk_wizyt_RP.mp3 рем'єр-міністр Польщі Дональд Туск та президент України Володимир Зеленський зустрічаються у Маріїнському палаці в Києві, 5 лютого 2026 року.
Олександр Савицький