Питання Білорусі повернулося в центр уваги української політики не випадково. 25 січня у Вільнюсі Володимир Зеленський підкреслив спільну історичну долю поляків, литовців, українців та білорусів, а також зустрівся з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською. Ці події стали сигналом, що Київ активізує білоруський напрямок, і ця активність має чіткі причини та довгострокові наслідки.
Про це у програмі «Тема дня» в ефірі Польського радіо для України говорив Дмитро Громаков, експерт Центру протидії дезінформації та експерт з питань безпеки. За його словами, стратегія роботи з білоруським напрямком була напрацьована ще в минулому році спеціальним представником МЗС України Ігорем Кизимом, і хоча вона не була формально затверджена, її напрацювання передали до МЗС та інших державних органів.
Ця стратегія передбачає підтримку більш лояльного політичного режиму в Білорусі, який би демонстрував європейську позицію та забезпечував існування Білорусі як частини безпекового середовища Європейського Союзу. Відповідно, дипломатичні кроки, що зараз здійснюються, мають на меті підготовку ґрунту для майбутніх змін у білоруському суспільстві та державному управлінні.
Дмитро Громаков наголошує, що після 24 лютого 2022 року Білорусь фактично втратила суб’єктність у міжнародному праві. У Конституції Білорусі є стаття, яка забороняє агресію з території країни проти третіх держав, але білоруський режим не дав політичної чи правової оцінки подіям 24 лютого.
Тому, за оцінкою Дмитра Громакова, Білорусь стала «генерал-губернаторством» Російської Федерації, оскільки діюча влада не контролює свою територію і дозволяє іноземним військам використовувати країну як плацдарм для загроз сусідам. Саме тому, пояснює Дмитро Громаков, коли йдеться про більш лояльний режим, мається на увазі режим, який зможе захищати конституцію та права Білорусі на власній території.
На запитання, чому саме зараз питання Білорусі стало настільки актуальним, Дмитро Громаков відповідає, що йдеться про формування нової архітектури регіональної безпеки. Після 24 лютого 2022 року та у контексті війни Росії проти України є необхідність визначати позиції щодо сусідів та формувати середньо- і довгострокові плани. Раніше пріоритетом для України була безпека та підтримка у війні, але зараз, на тлі політичних змін у світі, питання безпеки регіону виходить на перший план, і саме тому Київ активізує білоруський напрямок.
Дмитро Громаков також пояснив, що позиція України щодо Білорусі не суперечить доктрині Сполучених Штатів, яка визначає, що європейські проблеми вирішують Європейський Союз і країни Європи. Тому активність Києва у білоруському напрямку не є протиставленням США, а навпаки — відповідає принципам, закладеним у безпекових документах Сполучених Штатів.
У цьому контексті важливим є й питання білоруської опозиції. Дмитро Громаков сподівається, що візит Світлани Тихановської до Києва відбудеться і стане можливістю визначити статус Білорусі у співпраці з представниками білоруських демократичних сил. Він наголошує, що Україна має координувати дії таким чином, щоб не допустити громадянського конфлікту в Білорусі, оскільки репресії розкололи країну на два табори і поставили її на межу громадянської війни. При цьому, за словами Дмитра Громакова, потрібні поступки режиму у напрямку налагодження внутрішньої лояльності та зовнішніх рухів держави.
Також у розмові піднімалося питання можливості створення білоруських збройних формувань. Дмитро Громаков пояснив, що добровольчі підрозділи білорусів вже існують в Україні з 2022 року, і питання полягає в їх масштабуванні та інтеграції у європейське безпекове середовище. Він зазначив, що білоруська добровольча спільнота є однією з найбільших у складі української армії, і їх підготовка може стати важливою складовою майбутньої безпеки регіону. Водночас Дмитро Громаков підкреслив, що Україна не планує агресивних дій, а долю Білорусі має визначати сам білоруський народ.
Щодо потенційних сценаріїв розвитку подій, Дмитро Громаков зазначив, що можливим шляхом є модель, подібна до польського досвіду: круглий стіл між опозицією та режимом з гарантіями безпеки для представників влади, які не вчиняли злочинів, і з можливістю повернення демократичних сил до політичного життя країни. Він підкреслює, що білоруські демократичні сили навіть у вигнанні є частиною політичного процесу, і діючий режим змушений реагувати на їхню діяльність, що одночасно демонструє і контроль над територією, і слабкість влади.
22:43 GROMAKOW.mp3 Київ активізує білоруський напрямок: новий фокус української політики?
Володимир Гарматюк