Політика Російської Федерації щодо українських дітей на тимчасово окупованих територіях 2025 року остаточно перетворилася на інституційно оформлену систему знищення національної ідентичності. За даними Центру громадянської просвіти «Альменда», понад 582 600 дітей навчаються у 1980 школах, переведених на російські стандарти. Це не просто освітній процес, а масштабна стратегія, що включає масове постачання ідеологізованих підручників, вилучення української мови та створення мережі воєнізованих таборів і кадетських класів для підготовки молоді до служби в структурах держави-агресора.
Досвід перебування в цій системі описала 20-річна кримчанка Поліна Кустарьова, яка виїхала з окупації влітку 2025 року. Вона характеризує навчальний процес при Росії як середовище, де панує пропаганда, а доросле населення втрачає здатність до критичного сприйняття інформації через цифрову ізоляцію.
«Все, що я можу сказати про навчальний процес при Росії, це по факту одна велика дурка, в якій ти з часом божеволієш і починаєш приєднуватися до інших божевільних. Батьки, вчителі і всі інші, вони підвернуті російській пропаганді, тому що по факту це доросле населення, яке не має навичок користування іншими джерелами, умовно інтернетом», — згадує Поліна Кустарьова.
16:17 01E9F9EC.mp3 Покоління «мовчазних»: як Росія через освіту стирає ідентичність дітей на окупованих територіях
Окупаційна влада демонструє високу оперативність у реагуванні на політичні зміни, миттєво впроваджуючи мілітарні символи та агресивну риторику в шкільні будні. Після 2022 року в Криму розпочалася активна фаза пропаганди, де на всіх предметах насаджувалася теза про приналежність України та всього світу до Росії.
«Після 2022 року в моїй школі почалася дуже активна мілітаризація. Дуже швидко вчителі переключилися на розповіді про те, що в Україні дуже багато нацистів, бандерівців і всіх інших. Майже на всіх предметах обговорювалося те, що Україна – це російська територія», — зазначила дівчина.
Особливим інструментом асиміляції є маніпуляція мовним питанням та нав'язування комплексу меншовартості. Поліна Кустарьова наголосила, що українська мова повністю вилучена з програм, а ідеологія «єдиного народу» змушує навіть дітей з українським корінням ставати на бік агресора через страх та відсутність альтернативної інформації.
«Росія дуже гарно прививає комплекс меншовартості. Дуже гарно прививає людям думку про те, що вони насправді не українці, не кримські татари. Вони не винні у тому, що вивчають російську програму і не мають доступу до іншої інформації, яка могла б їх переконати», — пояснила Кустарьова.
Життя в окупації створює критичне навантаження на ментальний стан молоді, що змушує багатьох шукати шляхи виїзду, попри набуту в окупації параною недовіри до оточення. Поліна описує свій виїзд через Казахстан як важкий шлях, де після фізичного звільнення з-під влади РФ почалися тривалі бюрократичні проблеми з українськими документами.
«Через те, що в мене насправді в Криму дуже сильно погіршувався ментальний стан, я не могла там більше знаходитись. Я розуміла, що я тут буду об'єктивно кориснішою. Зібрала речі, поїхала», — сказала дівчина.
Керівниця напрямку національної адвокації Центру «Альменда» Валентина Потапова заявила, що Україна має справу з «мовчазним поколінням», яке потребує підтримки, а не звинувачень. Держава повинна сприймати повернення цієї молоді як пріоритетну програму відновлення людського ресурсу на рівні національної безпеки, додала вона.
«Більшість державних органів не розуміє, що там мовчазне покоління, яке не все потрапило під російською пропагандою. Нам потрібні спеціальні програми, нам потрібні системні державні рішення. Це повинна бути програма на рівні національної безпеки, як пріоритетна програма для держави України», — сказала Валентина Потапова.
Правозахисниця також застерегла про появу нових, більш агресивних форм виховання в РФ, де військова муштра поєднується з релігійним фанатизмом. Це змушує українську сторону діяти швидше, щоб встигнути «витягнути» дітей з-під впливу системи, яка з кожним роком стає все більш закритою та небезпечною.
«З'явилося нове – це поєднання військового виховання з релігійним вихованням. Куди рухається зараз Російська Федерація? Бо це нове, того не було ці 12 років, і це вже дуже страшні речі», — підсумовує Потапова.
Дослідження Центру «Альменда» підтверджує, що дії РФ на окупованих територіях кричуще суперечать Конвенції ООН про права дитини, зокрема в частині заборони вербування неповнолітніх та права на національну ідентичність. Політика індоктринації є тривалою та цілеспрямованою, що створює загрозу не лише для прав окремих дітей, а й для майбутньої реінтеграції українських територій.
Підготував Олександр Савицький