Події навколо війни в Перській затоці розвиваються швидко і мають наслідки далеко за межами Близького Сходу. Ізраїльська армія в неділю, 8 березня, розпочала нову хвилю авіаударів по цілях у Ірані, а також союзних країнах, зокрема, по об’єктах «Хезболли» у столиці Лівану — Бейруті. Ізраїльські збройні сили заявили, що метою нової хвилі є інфраструктура терористичного іранського режиму. Водночас представник іранського міністерства охорони здоров'я повідомив у соцмережі X, що внаслідок атаки в Ірані загинули понад 1200 людей, а більш ніж 10 000 мирних жителів дістали поранення. Водночас в неділю Зібрання експертів Ірану проголосило новим верховним лідером країни Моджтабу Хаменеї, сина аятоли Алі Хаменеї, який загинув в американсько-ізраїльських атаках 28 лютого.
Оцінюють, що він навіть більш радикальний, ніж його батько. Відомо про його тісні зв’язки, які він підтримує протягом десятиліть, із Корпусом вартових Ісламської революції. Багато років він був ключовим посередником між своїм батьком і командуванням цієї військової структури.
Як прокоментував в інтерв’ю для Польського радіо 24 експерт з питань Близького Сходу з кафедри міжнародних політичних відносин Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, доктор Бартош Боярчик, обрання нового верховного лідера свідчить про безперервність влади в Ірані та про те, що політична система здатна самоорганізовуватися. А певна організаційна структура існувала і після загибелі попереднього верховного лідера.
«Кілька років тому, а особливо після атаки в червні 2025 року, іранський режим запровадив стратегію реформ, спрямованих на децентралізацію. Ідеться про перебудову політичної та військової системи у такий спосіб, щоб у разі втрат ключових осіб їхні функції швидко перебирали інші. Тож наразі система тримається», — зазначив Бартош Боярчик.
Президент США Дональд Трамп заявив телеканалу ABC, що наступний лідер Ірану «не протримається довго», якщо не матиме підтримки Вашингтона. Ізраїль своєю чергою попереджав, що новий верховний лідер Ірану, незалежно від того, хто ним стане, автоматично стане ціллю для його збройних сил.
За оцінками Бартоша Боярчика, США й Ізраїль не очікували, що Іран відповідатиме не лише Ізраїлю, а й почне атакувати держави Перської затоки й у короткий час зможе дестабілізувати ситуацію в цьому регіоні. Через блокування Іраном Ормузької протоки, поставки нафти на світовому ринку скоротилися на 7-11 мільйонів барелів на день. Внаслідок цього у вихідні ціни на нафту досягли 100 доларів за барель, чого не було понад чотири роки. Міністр енергетики Польщі Мілош Мотика в інтерв'ю для RMF FM зазначив, що поки ризику дефіциту палива немає. Однак, можливі перебої з постачанням через паніку, яка може виникнути локально. Проте уряд аналізує ситуацію на ринку палива на предмет можливих заходів щодо пом'якшення зростання цін на нафту. Серед ідей, що розглядаються, — зниження податків або примусове зниження маржі.
Польща має стратегічні запаси палива та нафти, що покривають 90 днів споживання.
Світові аналітики очікують і подальшого різкого зростання цін. Президент США Дональд Трамп заявив у неділю, що дорожча нафта в короткостроковій перспективі — це «дуже низька ціна за безпеку». Іран попередив, що ціна на нафту може перевищити 200 доларів за барель, адже військові погрожують атакувати нафтові об'єкти в країнах Перської затоки, якщо Ізраїль продовжить свої атаки на енергетичну інфраструктуру Ірану.
«Якщо війна затягнеться, зростатиме міжнародний тиск на США та Ізраїль щодо мирного рішення і припинення військових дій. Це буде пов’язано також із прямим тиском світової спільноти щодо зниження цін на енергоресурси. Сьогодні Тож, на мою думку, затягування цієї війни призводитиме до подальшого зростання цін на світових ринках сировини», — зазначив Бартош Боярчик.
Тим часом країни, які побіжно втягнуті у конфлікт, продовжують укріплювати власні системи ППО. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що отримав 11 запитів від сусідніх з Іраном країн, європейських держав та США щодо підтримки у протидії іранським безпілотникам. За його словами, Рада національної безпеки та оборони разом із Генштабом та Силами оборони визначатимуть, на які ще запити можна відповісти так, щоб не знизити власні оборонні можливості.
У рамках міжнародної допомоги Україна відправила до Йорданії команду експертів і дрони-перехоплювачі для захисту американських військових баз від іранських ударних безпілотників. Зеленський зазначив, що після початку війни в Ірані аналогічну допомогу просили Бахрейн, ОАЕ, Йорданія, Кувейт, Катар та Саудівська Аравія. В обмін Україна очікує посилення протиповітряної оборони та дипломатичної підтримки у тиску на Росію.
Опрацювала Христина Срібняк