Українська Служба

Політолог: Перемога Мадяра зблизить Угорщину з ЄС і Україною, перемога Орбана — посилить авторитаризм

19.03.2026 10:36
Про парламентські вибори в Угорщині, які відбудуться 12 квітня, та їхнє значення для ЄС і України — коментар політолога та антрополога Адама Бальцера (програмний директор Колегіуму Східної Європи).
Аудіо
  • Адам Бальцер про вибори в Угорщині
         (2024)
Мадяр і Орбан тиснуть один одному руки в Європарламенті (2024)foto:wikipedia/European Union, 1998 – 2026/Attribution

12 квітня в Угорщині пройдуть планові парламентські вибори. Чи не вперше за свої 16 років безперевного правління Віктор Орбан опинився у вкрай складній ситуації. Його націоналістичного спрямування Угорський громадянський союз (скорочено «Фідес») суттєво поступається в плані електоральних настроїв виборців щодо головного конкурента в особі лідера правоконсервативної «Партії поваги та свободи» Петера Мадяра (скорочено «Тиса»).

Як свідчить соцдослідження, проведене агентством «21 Research Centre» за місяць до дня голосування, «Тиса» може розраховувати на підтримку 53% виборців, тоді як 39% респондентів заявили про намір проголосувати за «Фідес».

Таким чином, це означає, що  «Тиса» отримала б 115 місць у 199-містній Національні асамблеї Угорщини, а «Фідес»  78. Такий розподіл мандатів означав би здобуття самостійної більшості нинішньою опозицією. Шанси подолати 5% виборчий поріг має ультранаціоналістичний Рух «Наша Батьківщина»  шість мандатів. До слова, не проходить цей поріг давній і незмінний союзник «Фідес» в особі Християнсько-демократичної народної партії.

Проте чи справді незатоплювальний Віктор Орбан піде на дно за результатами голосування 12 квітня? Чи не повториться ситуація з виборами, як на виборах 2022 року, коли він здивував усіх і зміг зі своїм коаліційним партнером перемогти, попри всі прогнози? Яку роль в цій дуже бурхливій виборчій кампанії відіграє українське питання і що чекає на відносини Києва з Будапештом після 12 квітня?

Ці питання для програми «Міжнародний (без)лад» прокоментував політолог та антрополог Адам Бальцер. Він є фахівцем з проблематики Центрально-Східної Європи та програмним директором Колегіуму Східної Європи.

Експерт одразу ж застерігає, що Віктора Орбана ще не можна списувати з рахунків та класти його до «політичної труни», і ось чому:

«Є значна група угорців, які в опитуваннях заявляють, що ще не знають, за кого голосуватимуть, і саме за них ведеться боротьба. Якщо подивитися на соціологію, то є багато опитувань, які демонструють виразну упередженість  як позитивну, так і негативну  щодо двох головних політичних сил, тобто «Фідес» і «Тиси». Крім того, ці опитування не охоплюють угорців, які проживають у сусідніх країнах і в більшості мають угорське громадянство. Серед них явка значно нижча, ніж у самій країні, але Орбан робитиме все, щоб вона була якомога вищою. На останніх виборах угорці за кордоном  на Закарпатті в Україні, у Словаччині, Румунії, у Сербії, у Воєводині  дали майже 10% усіх голосів, які отримав Орбан, а це багато».

Адам Бальцер виділяє ще один аспект:

«Виборча система є дуже несправедливою і значною мірою сприяє "Фідесу", тож його потрібно перемогти з відчутною перевагою. У найгіршому випадку я побоююся, що влада настільки налаштована рішуче зберегти контроль над державою, що не можна цілковито виключати, що вибори будуть не лише, як зазвичай, нечесними  адже з огляду на контроль над більшістю медіа важко говорити про чесні вибори, а державний бюджет фактично використовують як партійний  але й можуть виявитися невільними. За кордоном переважна більшість людей голосує поштою. Насправді опозиція не знає, як виглядатиме контроль за цими голосами. Доходить навіть до дрібниць: вирішальними можуть стати одне-два місця в парламенті, а це можуть бути так звані спеціальні мандати для меншин — угорських німців чи угорських ромів. Там діє певний алгоритм, але як саме він працює  оце питання. Наприклад, як це було нещодавно, вирішальним може стати один мандат, який отримує угорський німець, що водночас усе життя був політиком "Фідесу". Який збіг обставин...».

Водночас Адам Бальцер зазначає, що, безсумнівно, Петер Мадяр — це найсерйозніший виклик для Орбана за всю його політичну історію:

«На відміну від 2022 року, перед ним не різнорідна коаліція, а сильна партія з харизматичним лідером. Щодо його політичних переконань, чи вони на сто відсотків демократичні, можуть бути певні застереження. Помітний також сильний популістський елемент. Проте це, безперечно, опонент, який кинув виклик у масштабі, неспівмірному з 2022 роком».

Співрозмовник програми «Міжнародний (без)лад» погоджується з тим, що опонент Віктора Орбана, Петер Мадяр, який походить із «Фідесу» і є правим політиком, більш поміркованим порівняно з Орбаном, власне, з огляду на своє політичне минуле становить серйозний виклик для нього. Адже він фактично може перетягувати електорат, розчарований в чинному прем’єрі та його правлінні. Антрополог каже:

«Думаю, що це так. До того ж, він відносно молодий політик, який, якщо говорити футбольною мовою  яку, до речі, прем’єр Орбан як нереалізований футболіст, напевно, оцінив би  дуже націлений на ворота і має сильне прагнення забити гол. Мадяр справді хоче забити, він дуже мотивований. Петер Мадяр створив партію фактично вождівського типу, з чіткою ієрархією, майже як армія, з розгалуженими структурами. І, окрім активності в Інтернеті, люди з цієї партії, молоді активісти, масово вирушили "в поле": у села, малі містечка, щоб розмовляти з людьми й переконувати їх. І це виклик, бо тоді навіть відчутний контроль над медіа вже не є достатнім».

Водночас, як звертає увагу політолог, багато залежатиме і від малих партій:

«Одна з них, яка, найімовірніше, подолає виборчий бар’єр, бо в опитуваннях стабільно має понад 5%,  це партія "Mi Hazánk Mozgalom" (Рух "Наша Батьківщина"), радикальна, екстремістська сила, яка навіть виступає за приєднання територій сусідніх держав, що до Першої світової війни входили до складу Угорщини. І це, на жаль, потенційний коаліційний партнер Орбана».

Проблемою угорської парламентської кампанії є теж справа зовнішнього втручання. Пов’язана з Кремлем мережа тролів «Матрьошка» долучилася до кампанії перед парламентськими виборами в Угорщині, запланованими на 12 квітня. Про це повідомив журналіст-розслідувач Саболч Пані, якого цитують угорські медіа.

Угорський журналіст послався на розслідування російського опозиційного порталу The Insider та проєкту Bot Blocker, у яких було викрито скоординовану кампанію дезінформації в соціальних мережах.

Теж раніше повідомляли, що Сєргєй Кірієнко — заступник керівника адміністрації Путіна, отримав безпосереднє доручення від самого Путіна підтримати Орбана всіма можливими способами.

Чи може російський фактор мати реальний вплив, зокрема, щоб переконати невизначеного виборця через ці ботоферми, що саме Орбан гарантує безпеку їхніх домівок і їхніх гаманців? Адам Бальцер:

«Орбан може розраховувати на підтримку Росії. Він може розраховувати також на ці візити та контакти, які відбуваються. Це візити і його, і Сійярто [у Москву]. Вони свідчать про те, що Росія однозначно його підтримує. Це стосується і економічних питань.

Те саме, зрештою, можна сказати — не варто цього заперечувати  про Сполучені Штати, Дональда Трампа і рух MAGA. Маємо тут чітку підтримку. Парадоксально, але є й підтримка, наприклад, з боку Китаю. Отже, маємо найважливіші, дуже впливові держави, які в різний спосіб підтримують Орбана».

Політолог теж наголошує, що слід брати до уваги і геополітичний контекст, в якому відбувається передвиборча кампанія до угорського парламенту, і використання владою теми війни в Україні задля своїх електоральних цілей:

«Йде війна на Близькому Сході та продовжується повномасштабна російська агресії проти України. І те, що робить Віктор Орбан,  це дуже чітка спроба представити себе як гаранта миру і стабільності. Водночас він показує опозицію, Петера Мадяра — особливо в контексті війни в Україні  як силу, яка нібито має інше ставлення до України і, за цією логікою, прагне втягнути Угорщину у війну. Звісно, це — чиста демагогія».

Як каже Адам Бальцер, це своєрідне «дежавю» з 2022 року, але водночас додає, що угорсько-українські відносини почали псуватися раніше:

«Фактично це почалося з 2014 року, від початку російської війни проти України. У випадку Угорщини Орбан цілеспрямовано розігрує антиукраїнську карту для внутрішнього вжитку. Тут можна говорити і про елементи мови ненависті, і про політику страху, і навіть про формування своєрідного "воєнного психозу" з метою переконати менш політизованих виборців, які схильні підтримати сильнішого,  умовно кажучи, опортуністичний електорат. Саме на них спрямоване це залякування війною та представлення себе як "гаранта" стабільності».

Принагідно, в цьому історико-політологічному контексті співрозмовник програми «Міжнародний (без)лад» відповів на запитання про проблему історичного ревізіонізму щодо кордонів, яку в Україні постійно озвучують. У тому сенсі, що, наприклад, великою потаємною мрією прем’єра Віктора Орбана, а водночас і мрією, яка має певну підтримку у планах Путіна, є дезінтеграція України як держави, і що в такому випадку певна її частина, а саме Закарпаття, перепаде Угорщині. Адам Бальцер:

«Існує щось таке як "синдром Тріанонського договору". Йдеться про договір 1920 року, який завершив для Угорщини Першу світову війну. Це угорський відповідник Версальського договору. Орбан трактує його як несправедливий і диктат. Першим його рішенням на посаді прем’єра було встановлення 4 червня, тобто дати підписання цього договору, Днем Національної єдності».

Внаслідок цього договору Угорщина втратила значну частину своєї території, що сформувало сильне відчуття віктимізму. Якщо подивитися на соціологічні дослідження, то побачимо, що політика Орбана лише посилила цей віктимізм і ресентимент. Більшість угорців в соцопитуваннях заявляє, що шкодує, що ці території вже не є частиною Угорщини, а понад половина заявляє, що ніколи з цим не змириться».

Проте ці настрої, поки що, не виражають в реальних діях. Адам Бальцер:

«На щастя це радше "м’який" іредентизм, позаяк, коли ставиться питання про готовність взяти в руки зброю і силою повернути територій, у більшість угорців все ж в голові загорається "червона лампочка". Адже це означало б, наприклад, необхідність війни з Румунією чи Україною. Проте, якщо поговорити з деякими націоналістично налаштованими угорськими політиками, інтелектуалами чи пересічними угорцями, то можна почути аргумент: "ніколи не кажи ніколи"».

І наостанок, повертаючись до парламентських виборів, які пройдуть в Угорщині 12 квітня, очевидно, що Київ вкрай сильно розраховує на зміну влади в Будапешті.

Ще б пак, відносини Києва з Будапештом зараз знаходяться на історичному нулі, особливо кардинально вони погіршилися цьогоріч. Наприкінці січня нафтопровід «Дружба», яким російську нафту транспортують до Угорщини та Словаччини через Україну, був пошкоджений унаслідок російського удару. Влада в Києві запевняє, що нафтогін ремонтують, однак уряд Орбана стверджує, що українська сторона навмисно затягує відновлення транзиту і називає ці дії «шантажем».

Влада Угорщини заявила про намір заблокувати надання Україні позики ЄС у розмірі 90 мільярдів євро, а також заблокувала ухвалення 20-го пакету санкцій проти Росії. До того, треба нагадати справу із захопленням угорськими спецпризначенцями конвою «Ощадбанку».

Отож, якщо до влади таки прийде Петер Мадяр і його партія «Тиса», чи означатиме це радикальні зміни у відносинах Києва та Будапешта?

Адже він також говорить щодо України мовою, подібною до Орбана. Чи не виявиться це великим розчаруванням з огляду на політику блокування пакетів допомоги ЄС, а також на резолюцію угорського парламенту щодо, скажімо так, вето на європейські прагнення України стати частиною Євросоюзної спільноти? Чи щось кардинально зміниться у цьому вимірі?

Політолог Адам Бальцер говорить таке:

«Думаю, що зміниться, зокрема тому, що якщо порівняти Мадяра й Орбана, то Мадяр є значно м’якшим, більш прагматичним націоналістом.

Він змушений буде враховувати настрої, сформовані роками пропаганди щодо України. Однак якщо подивитися на соціологічні дослідження, видно, що існує й доволі значна група угорців, які сприймають цю суперечку, цей конфлікт, сконструйований Орбаном, з Україною, як похідну його антиєвропейського курсу. Тому ці люди мають радше позитивне ставлення до України. Це виборці Мадяра, і він, як сам заявляє, прагне інтегруватися в основний політичний мейнстрим Європейського союзу. Його партія входить до Європейської народної партії, має тісні зв’язки з Християнсько-демократичним союзом у Німеччині, а також із "Громадянською коаліцією" в Польщі.

Це означає, що він буде змушений враховувати їхню позицію у зовнішній політиці. І варто відверто сказати: для пересічного угорця питання угорсько-українських відносин не є визначальним фактором електорального вибору. Тому Мадяр може дозволити собі приєднатися до загальноєвропейського курсу  не блокувати рішення ЄС, не створювати проблем у питаннях, що стосуються України в межах ЄС».

Водночас експерт застерігає, що у випадку, якщо Віктору Орбану вдасться утриматися при владі після квітневих виборів, то він очікує не лише збереження антиукраїнського і антиєвросоюзного курсу, але й погіршення ситуації, зокрема в плані правової держави в Угорщині:

«Ми маємо справу з країною, яку вже сьогодні цілком обґрунтовано називають виборчим авторитаризмом або гібридним режимом, тобто авторитаризмом із певними демократичними елементами.

Це, ймовірно, найбільш корумпована країна в Європейському союзі  навіть більш корумпована, ніж деякі країни Західних Балкан, де ситуація також далека від ідеальної. По-перше, передусім можна очікувати масштабних суспільних протестів. Виборці Петера Мадяра можуть вийти на вулицю, якщо виявиться, що він виграв вибори, але не має більшості  через несправедливу виборчу систему і, наприклад, через союз радикальної партії "Mi Hazánk" з Орбаном. Можуть з’явитися повідомлення про порушення, зокрема щодо голосів за кордоном,  і люди обуряться тим, що це вплинуло на результат виборів. Це перше, до чого слід бути готовими після виборів».

Адам Бальцер додає, що це можуть бути перші в історії ЄС вибори, які не будуть вільними:

«Нагадаю, що Угорщина вже є першою країною ЄС, яку організація Freedom House не вважає повністю вільною, а лише частково вільною. Що це означає? Це означає перехід через своєрідний Рубікон. Тоді це буде подальше посилення авторитарних тенденцій. І тоді постає фундаментальне питання: чи може така держава залишатися в Європейському союзі?».


Повна версія програми в прикріпленому звуковому файлі.

Матеріал підготував Назар Олійник

 

Побач більше на цю тему: Угорщина

Вибори в Угорщині: «Втручання РФ вже помітне і зараз навіть посилюється»

18.03.2026 19:30
До виборів в Угорщині залишилося менше місяця. Якщо вони завершаться так, як показують сьогоднішні опитування, Орбан втратить владу. Як тоді зміняться відносини з Європейським Союзом, Україною та Польщею?