Як повідомлено, звільнення 19 березня 2026 року в Білорусі 250 політичних в’язнів було пов’язане з візитом до Мінська спеціального американського посланця у справах Білорусі, Джона Коуля. Як правило, в минулому такі візити супроводилися звільненням політв’язнів. Цього разу їх число дуже значне, найбільше від початку цієї ситуації. Проте серед них немає польського журналіста з Гродна, діяча Союзу поляків у Білорусі Анджея Почобута.
Частина звільнених, 15 осіб, потрапила до Вільнюса, а інші отримали згоду залишатися на території Білорусі. І це варто відзначити, позаяк досі звільнення з в’язниці означало згоду на вигнання з Білорусі. Можна здогадуватися, що одним із приводів, чому Анджей Почобут не потрапив до списків звільнених, є те, що він не хоче підписати документів, наслідком яких було б витіснення його з Білорусі, можливо, навіть позбавлення білоруського громадянства: він неодноразово заявляв, що ніколи цього не зробить.
Про що це свідчить, що білоруський режим, учергове під час візиту американського представника, звільняє в’язнів, причому звільняє їх дедалі більше? Із цим запитанням звернулися до професора Артура Ролянда Козловського з Університету WSB Merito в Ґданську, який був гостем Польського радіо 24.
«Звісно, по-перше, коли я дізнався про те, що звільнять 250 в’язнів, я дуже уважно читав на різних сайтах, чи є там прізвище Почобута. На жаль, воно ще дійсно не з’явилося. Але, якщо Сполучені Штати діятимуть надалі... адже, треба сказати, що, з одного боку, є американський тиск, зрештою, це не так, що Лукашенко звільняє в’язнів просто так, ні за що. Він пов’язує це з певною користю: по-перше, з поверненням Лукашенка на міжнародну арену як визнаного президента, й він отримує це від Сполучених Штатів. Але також, як здається, йдеться про особливу взаємність у сфері бізнесу: скасування санкцій з білоруських підприємств, які виготовляють калій, тобто міндобрива. Відомо, що зараз різко ростуть ціни природних ресурсів, отже, тут є якась користь, певний обмін. Важливий ще один факт: останнього разу звільнено, здається, 150 політв’язнів. За оцінками, в Білорусі надалі приблизно 1100 в’язнів, отже, ми спускаємося до рівня нижче однієї тисячі. По суті, це серйозне зменшення кількості політичних в’язнів, якщо врахувати період після 2020 року. І, здається, перспектива радше така, що Лукашенко надалі йтиме на поступки, коли тільки Сполучені Штати чинитимуть на нього відповідний тиск, і він звільнятиме в’язнів. Можливо, в якийсь момент і наш, я сказав би, герой Анджей Почобут — також буде звільнений. У ширшому контексті, я думаю, треба на це глянути як на елемент гри або ж переговорів між Сполученими Штатами та Росією, де лакмусовим папірцем цих дискусій є саме те, що відбувається у Білорусі і, думаю, це було певним попередженням», — сказав експерт.
Професор Артур Ролянд Козловський погодився з твердженням про те, що, ймовірно, Анджей Почобут виступає як важливий козир у переговорах, і Лукашенко хоче використати його не проти США, а проти Польщі.
«Безсумнівно, так може бути. Справді, я згадав, що цього разу пов’язую це з торгами за допуск білоруських добрив до міжнародного ринку. Знаючи, яким цінним для Польщі є Анджей Почобут, Лукашенко захоче здобути значно більше користі. Мабуть, ще не настав момент, коли він захоче використати цей аргумент. Попри все, треба підкреслити потребу Лукашенка припасти до вподоби Дональдові Трампу. Уже раніше ми бачили, як він прагнув потрапити до Ради миру президента США, про яку, до речі, зараз зовсім тихо. Мабуть, після того, як він отримав попередження від Путіна, усе-таки не поїхав тоді на перше офіційне засідання Ради миру. З одного боку, видно слабкість Лукашенка до Трампа, щоб саме американський президент визнав його законним правителем Білорусі, але також видно і повагу. Зараз, як ми бачимо, в Ірані це не виходить, але те, що Дональд Трамп зробив у Венесуелі, намагаючись змінити світ за своїм задумом, не завжди прозорим, може приводити до бажання підлестити йому, та заодно закріпити своє місце на білоруському, скажімо так, троні. Звичайно, ми знаємо, що це місце він виборов не чесним змаганням, адже вибори сфальсифіковано. Але визнання американського президента, на мою думку, має для нього неабияке значення. Це дає певний шанс, перспективу після того, як нинішній хаотичний світ, можливо, колись владнається, і Лукашенко наново знайде собі місце на ширшій арені, ніж лише у залежності від Москви», — сказав професор Артур Ролянд Козловський.
Речник Міністерства закордонних справ Польщі Мацєй Вевюр назвав звільнення політв’язнів кроком у правильному напрямку.
«Ми із задоволенням приймаємо інформацію про звільнення такої великої групи осіб з білоруських в’язниць і про те, що майже всі залишаються на своїй батьківщині. Це крок у правильному напрямку. Цінуємо зусилля, які зробили американська і білоруська сторони під час розмов, що проводилися», — заявив речник МЗС у Варшаві.
Звільнення групи в’язнів сумління є елементом угоди, яку укладено між мінським режимом та Сполученими Штатами. Взамін Вашингтон послабить частину санкцій, введених проти білоруського фінансового сектору та компаній, що експортують калій. Білоруський опозиціонер Павло Латушко у розмові на хвилях Польського радіо відзначив, що рішення США має економічне підґрунтя.
«Наскільки нам відомо, Лукашенко запропонував американцям купити поклад калійної солі у Білорусі на суму три мільярди 300 мільйонів доларів. Він сам про це публічно заявив. Отже, зараз тривають переговори про те, щоб доставити калійну сіль на американський ринок. Тому що американці хочуть обмежити імпорт із Канади, з якою вони останнім часом у ненайкращих відносинах — диверсифікувати напрямок надходження калійної солі», — сказав він.
За словами Павла Латушка, домовленість про звільнення ув’язнених вписується у ширшу стратегію влади в Мінську. Як вважає опозиціонер, офіційна влада використовує політичних в’язнів як елемент переговорів із Заходом.
«Якщо Лукашенко не припинить репресій, це може тривати дуже довго. Бо Лукашенко запроторюватиме у в’язницю чергових людей, адже так це виглядає, й пізніше пропонуватиме американцям скасувати чергові санкції і звільнити наступних осіб. Це нагадує карусель: таку політику проводить Лукашенко. Тому ми просимо американську сторону вимагати від Лукашенка припинення репресій», — наголосив Павло Латушко.
Сполучені Штати систематично скасовують санкції проти білоруських компаній в обмін на звільнення опонентів Лукашенка. «Режим торгує людьми. Найбільш відомих білоруських опозиціонерів уже звільнено. Тепер, щоби щось здобути, Лукашенко змушений, так би мовити, грати кількістю. Ми знаємо, що з Білоруського інвестиційного банку, Банку білоруського розвитку та Міністерства фінансів Білорусі уже знято американські санкції. Як видно, ціною зняття цих санкцій було звільнення стількох осіб», — сказала Польському радіо Анна Ґавіна, білоруська правозахисниця, яка співпрацює з товариством «Меморіал — Польща», що входить до складу Міжнародної асоціації Меморіал.
Денис Кучинський, який є радником Світлани Ціханоуської, заявив, що не можна зневірюватися і треба надалі діяти задля того, щоб довести до звільнення польського журналіста Анджея Почобута.
«Почобута немає в цьому списку, але Почобут — наш герой, герой Польщі та Білорусі. І ми робимо все, що можемо, для того, щоб Почобут також вийшов на волю», — зазначив Денис Кучинський.
Білоруський режим ставиться до Анджея Почобута як до цінного козиря. Таку думку висловив колишній політв’язень Микола Дзядок. Його самого відправили з Білорусі у вересні минулого року. За його словами, поведінка білоруського режиму не викликає здивування.
«Вони розглядають Анджея Почобута як дороговартісний актив, за який вони можуть виторгувати ще більше. Як козир у рукаві. Це типово для фашистського режиму: інструменталізація людей, ставлення до людей як до зброї, інструменту або розмінної монети», — заявив Микола Дзядок.
Як він додав, влада в Мінську піддається також упередженням стосовно Польщі, і це впливає на долю Анджея Почобута.
«Білоруський режим і верхівка білоруської влади — люті полонофоби. Вони в принципі ненавидять Польщу, ненавидять усе польське і намагаються якомога побільше нашкодити. Від того, що вони випустять Анджея Почобута, революції в Білорусі не відбудеться, режим не схитнеться, але хоч так нашкодять», — сказав опозиціонер.
Звільнені 19 березня 250 осіб — це найбільша група політв’язнів у Білорусі, яких білоруський режим звільнив одночасно.
PR24,IAR/Н.Б.