Аналіз безпекових, юридичних та логістичних перешкод проведенню в Україні виборів на вимогу США під час російської агресії, вказує на неможливість повноцінного народного волевиявлення українців до завершення активних бойових дій в їхній державі. Українське законодавство забороняє виборчі процеси під час дії правового режиму воєнного стану. Але зовнішній тиск та маніпулятивні ствердження агресора змушують українське суспільство та експертне середовище шукати відповіді на виклики щодо легітимності влади та дотримання демократичних стандартів. Проте дискусія навколо оновлення мандатів політичних еліт продовжує розвиватися.
Обговорення ідеї проведення виборів в Україні під час війни значною мірою інспіроване зовнішніми чинниками та спробами російської пропаганди поставити під сумнів стабільність української державної системи. Так вважає експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Петро Олещук. Він зазначив, що ця ідея була сприйнята західними партнерами України як відповідь на російські маніпуляції. Натомість всередині України вимога закордонних гравців щодо проведення виборів стикається зі спротивом через неможливість гарантувати демократичність та безпеку виборчого процесу.
Петро Олещук: «Це значною мірою була реакція американської сторони на відверто маніпулятивний і нав'язаний росіянами дискурс про те, що нібито лише запитання щодо легітимності української влади заважають їм адекватно зайнятися переговорним процесом. Ця ідея знайшла відгук у США і повернулася в Україну, де зустріла обережний спротив через об'єктивні причини, які ставлять під сумнів можливість і демократичність таких виборів».
Питання легітимності, яке намагається розіграти агресор, не має під собою юридичного підґрунтя, оскільки міжнародне право визнає право держав відкладати вибори в часі, в разі загрози національному виживанню, сказав експерт-міжнародник Дмитро Левусь. Він попередив, що спроба провести голосування під обстрілами, коли мільйони громадян перебувають у лавах ЗСУ або за кордоном, не посилить, а радикально підірве довіру до нових інститутів влади. Адже будь-яке волевиявлення в таких умовах може бути легко оскаржене як таке, що не відповідає стандартам ОБСЄ та Ради Європи.
Дмитро Левусь: «В умовах війни ми не можемо забезпечити безпеку на тлі геноцидних дій РФ, коли завдаються удари по цивільних об'єктах, а мільйони людей перебувають в окупації, за кордоном або в силах оборони. Виникає питання: чи проведення виборів у таких умовах не стане приводом для тих, хто їх зараз вимагає, згодом заявити, що вони були нелегітимними? Спочатку мають бути гарантії безпеки, а вже потім ми можемо вести мову про саму можливість проведення виборів».
Окрім безпекового фактора, існує величезна кількість логістичних проблем, що практично неможливо вирішити в короткі терміни. Організація голосування для мільйонів біженців, що виїхали за кордони України, потребує розгортання тисяч додаткових дільниць, на що західні країни можуть не погодитися з міркувань безпеки та суверенітету, нагадав керівник аналітичного центру «Об’єднана Україна» Ігор Попов. Він застеріг, що за таких обставин явка може впасти до критичного мінімуму, що стане ідеальним подарунком для російської пропаганди.
Ігор Попов: «За підрахунками ООН, у дружніх країнах перебуває близько 5 мільйонів виборців, і ми розуміємо, що лише мізерна частина з них зможе реально скористатися можливістю проголосувати. Можна прогнозувати, що явка на президентських виборах може бути в районі 35%, що стане негативним рекордом для України. Це дасть підстави російській пропаганді стверджувати, що в нас неналежна легітимність і обрали "не того" кандидата».
Паралельно з виборами офіційному Києву висувається вимога проведення референдуму як способу легітимізації переходу до складу РФ захоплених нею українських територій. На думку експертів, такий крок у розпал війни лише поглибить суспільні розколи, які активно роздмухуються ворожими «бот-мережами». Ігор Попов вважає, що в українському суспільстві немає запиту на негайні вибори.
Ігор Попов: «Завданням російської пропаганди є делегітимізація процесу та провокування розколів в українському суспільстві, і ці протиріччя вже намагаються роздмухувати через їхні медіасітки. На сьогодні внутрішнього запиту і тиску проводити вибори через три місяці насправді немає. Громадяни готові почекати, щоб мати кращі, чесні вибори та просто "видихнути" після завершення війни».
Завершення війни та скасування воєнного стану є єдино можливим правовим коридором для початку виборчого процесу. Це вимагатиме не лише тиші на фронті, а й тривалого періоду відновлення реєстрів виборців, підготовки інфраструктури та забезпечення рівного доступу до медіа всім кандидатам. Україна продовжує відстоювати позицію, згідно з якою вибори мають бути справжнім актом демократії, а не формальністю, що проводиться під диктант зовнішніх гравців чи під загрозою ракетних ударів.
Олександр Савицький