Візит президента Польщі Кароля Навроцького до Будапешта викликав політичні суперечки. Там він зустрівся з прем’єром Віктором Орбаном, який балотується на переобрання.
У Польщі частина політиків різко розкритикувала цю поїздку. Зокрема віцеспікер Сенату Мацей Живно заявив, що Орбан відкрито підтримує Владіміра Путіна, тож президент Польщі не може вдавати, що цього не відбувається. Про це, а також про ситуацію в Угорщині, відносини в межах ЄС і позицію Польщі — наші колеги з Першого каналу Польського радіо поговорили з Мацеєм Живно.
«Битва за Будапешт» повинна розігруватися в самому Будапешті, серед громадян. Цікаво — навіщо польські політики втручаються у внутрішні справи Угорщини, коли навіть опитування показують, що позиція прем’єра Орбана слабшає, і є шанс на демократичні зміни.
Це певною мірою дивна практика, бо так само як нам не подобаються приїзди до Польщі, скажімо, президента Трампа, який підтримує одного з кандидатів, так само ми повинні мати певну дистанцію щодо Угорщини. Там ситуація непроста. Минулого місяця, перебуваючи на парламентській групі Вишеградської четвірки, ми бачили угорську позицію, яка в межах цієї групи закликала до відставки Європейської комісії. Це була дуже небезпечна спроба вплинути на всю Вишеградську групу, і ми як польська сторона заперечили цьому. Частина чеської сторони також заперечила, словаки вже були значно більш зацікавлені, тому це справді небезпечний аспект.
Ми повинні пам’ятати, що Угорщина нам потрібна для співпраці в межах ЄС, але зараз ця співпраця виглядає складно, не кажучи вже про дуже недоречні жарти щодо України і війни в Україні з боку голови угорського парламенту. Ми на це відреагували — майже зірвали засідання разом із віцеспікером Сейму Польщі Шимоном Головнею. Складно сміятися з жартів про країну і страждання людей, які гинуть, незалежно від того, які відносини Угорщина має з Україною. Жарти про незалежність і життя людей, які щодня помирають, були просто недоречними, особливо в межах офіційного засідання в угорському парламенті. Важко було на це не відреагувати.
Нагадаю, що віцеспікер Сенату брав участь у офіційній парламентській зустрічі в Угорщині. Тож ведучий запитав, яка різниця між зустріччю Кароля Навроцького з угорською владою і тією, у якій брав участь політик.
Передусім різниця в ранзі. Мені далеко до рангу президента. Так само було вирішено, що від польського парламенту у зустрічі Вишеградської групи братимуть участь не спікери, а віцеспікери. Це також питання рівня. І ми не робили спільних фото з представниками угорської влади, заявляючи, що підтримуємо їх у виборах.
Ми були в Угорщині, бо зараз головує угорська сторона, але там є й інші партнери, важливі для нас, так само як Угорщина є для нас важливим партнером. І, не приховуватиму, ми розраховуємо, що після парламентських виборів у разі перемоги демократичних сил посилиться європейський напрям.
Мацей Живно зазначив, що під час цієї зустрічі польські політики намагалися переконати угорських колег у тому, що це «дуже несправедливо блокувати допомогу Україні».
Дуже несправедливо блокувати взагалі так званий кластер переговорів про вступ до Європейського Союзу, взагалі початок розмов про вступ України до ЄС, коли ті самі угорці закликали до пришвидшення переговорів, наприклад, щодо вступу Ісландії чи інших країн.
Журналіст запитав, чи розуміє, політик той прагматизм, про який говорить права сторона польської політичної сцени, а також Канцелярія президента, згідно з яким варто говорити з угорською стороною про ті питання, які для нас важливі і нас об'єднують, але можна одночасно критикувати те, що нам не подобається. Президент Кароль Навротський звертає увагу на те, що він засудив Володимира Путіна в Будапешті.
Ми маємо ситуацію, у якій голова держави їде в найгарячіший момент виборчої кампанії прямо підтримати Орбана, котрий є союзником і дуже голосним союзником Путіна. І це не можна підтримати в ситуації, коли в Україні триває гарячий конфлікт, триває війна. Будь-які сигнали про підтримку Путіна справді є голосами, які послаблюють цю ситуацію також і на фронті, починаючи з моральної підтримки і закінчуючи бажанням підтримувати безпеку також наших кордонів. Путін чинить насильство, і не може президент країни вдавати, що Орбан, з одного боку, є його політичним союзником, але, з іншого боку, відкрито підтримує насильство, яке, до речі, відбувається навіть поблизу кордону Угорщини.
Не можна це якось схвалити, бо це таке тихе потурання та тиха згода на насильство, яке відбувається і яке прем'єр Орбан справді в відкритий спосіб підтримує. Отже, їдучи до нього і похлопуючи його по плечу, ви кажете, що він чудова людина, але це нічого, що він підтримує насильство. Це дійсно недостойно голови держави.
Однак є ті, хто вдаються до релятивізації, зазначає журналіст Першого каналу Польського радіо, і вони могли б сказати, чим відрізняється розмова з Віктором Орбаном від розмови з Сі Цзіньпіном, який також відповідає за порушення прав людини; або з Дональдом Трампом, за чиїм наказом були здійснені бомбардування, в результаті яких загинули діти тощо. Дехто вважає, що згадування Віктора Орбана як єдиного, хто має щось за вухами, є несправедливим.
Наразі в Угорщині відбуваються вибори. Будь-який рух розмови зараз є відкритим підтриманням і втручанням у виборчу кампанію Орбана, якого також підтримує в цих виборах російська сторона.
Це надзвичайно цікаві вибори, і тому, можливо, варто було б саме не втручатися в них в цей момент… Однак, коли я поїхав на засідання Вишеградської групи і почув, що угорська сторона закликала до розпуску всієї Європейської комісії і фактично до повторного проведення виборів до Європейського парламенту… Якщо Угорщина говорить про те, що ми всі повинні відмовитися від підтримки української сторони, жартуючи над трагічною ситуацією людей, які помирають...
Ми можемо приватно любити чи не любити українців, але ми повинні пам'ятати, що вони насправді зараз воюють, гинуть як солдати, так і цивільні. Ми не можемо собі дозволити погодитися з цим насильством, яке може наблизитися до наших кордонів. Щоразу ми будемо повторювати, що поразка України надалі означає значно більші проблеми також для нас.
Дехто сприймає Угорщину, як ту країну, яка може тримати Європейський Союз у невизначеному стані, створюючи розкол. Коментує віцеспікер польського Сенату.
Як Європа ми справді повинні робити ставку на будівництво безпеки власними силами, що означає, що угорська сторона потрібна нам як наш твердий союзник в Європейському Союзі, бо за правління президента Трампа американці справді можуть поводитися непередбачувано. Вперше з часів Другої світової війни, чи радше з моменту розпаду Варшавського договору самого НАТО може бути недостатньо, і ми маємо спиратися на підтримку в Європі. Тому Угорщина є важливим союзником за умови, що буде проєвропейською. Натомість Орбан дотримується більш східного, а не західного напрямку.
Чеслав Мрочек, заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі, сказав, що польські спецслужби аналізують повідомлення про те, що голова угорської дипломатії Петер Сійярто передавав Росії інформацію про те, що відбувалося на засіданнях Ради Європи. Журналіст Першого каналу Польського радіо запитав віцеспікера Сенату, чи він занепокоєний тим, що інформація з таких зустрічей, як засідання Вишеградської групи, також могла бути передана РФ.
Щодо цього я якраз не переймаюся, бо ці зустрічі були не лише відкритими, а й закінчилися відкритим протоколом, який приймається всіма сторонами. Однак зустрічі на рівні міністрів, які мають певний доступ до інформації, що не підлягає розголошенню, а навіть секретної, що стосується питань, пов'язаних з безпекою, з певною підтримкою, а навіть також з військовим будівництвом, про певні заплановані дії, навіть торговельні, які планує Європейський Союз стосовно Росії та інших країн, це інформація, яка повинна залишитися між учасниками зустрічі, бо це певна стратегія та планування дій. Винесення цього на зовні, до Росії, є фактично, хотілося б сказати, порушенням усіх конвенцій і забезпечення таємності такого роду зустрічей.
Чи повинна Польща призупинити всі зустрічі Вишеградської групи до моменту з'ясування цієї справи?
Вишеградська група — це не лише Угорщина, це також інші країни, з якими в рамках Вишеградської четвірки ми хочемо співпрацювати, бо досягнення учасників цього формату протягом усіх років є значним. Це означає, що нам дуже потрібно брати в них участь, тільки потрібно бути обережним і стежити за тією частиною, яка є відкритою, та вимагати від угорської сторони пояснення, чи дійсно всі стратегічні інформації передаються до Росії.
PR1/Д.Ю.