В Україні обережно оцінюють досягнення перемир'я між США, Ізраїлем та Іраном. Експерти і дипломати вважають важливим стабілізацію світових енергетичних ринків та імовірне припинення військової допомоги Тегерана Москві. Офіційний Київ може сподіватися на можливість відновлення міжнародної уваги до боротьби з російською агресією, попри скепсис щодо тривалості таких домовленостей.
Оголошене двотижневе перемир'я у війні США й Ізраїлю проти Ірану безпосередньо зачіпає економічні та безпекові інтереси України, вважають українські дипломати. Попри радикальні заяви Вашингтона про готовність до масштабних бомбардувань і навіть застосування ядерної зброї напередодні проголошеного перемир'я, адміністрація Дональда Трампа таки обрала стратегію деескалації, сказав ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
Він вбачає у цьому тактичний маневр, зумовлений як внутрішньополітичною ситуацією в Штатах, так і проблемами узгодження дій зі своїми союзниками. Тим часом Іран може отримати в разі припинення війни додаткові вигоди зі стягнень за прохід танкерів з нафтою через Ормузьку протоку.
Володимир Огризко: «В обсягах перевезень, які заплановані, ціна, виставлена Іраном, якщо вона буде стягуватися, то це не буде критично впливати. Тобто військова загроза — це не тільки тенденція до зростання цін. Вона створює турбулентність на ринку енергетичних ресурсів. І це набагато більша загроза для світової економіки. На сьогоднішній момент, враховуючи темперамент Трампа, сказати на сто відсотків, що ціна нафти повернеться до показників, які були напередодні вторгнення, я, чесно кажучи, не ризикну. Завдання якихось ударів, бомбардувань, яке Трамп анонсував, спричинить значні проблеми, в тому числі й всередині Сполучених Штатів. Давати такий пас демократам Трамп в принципі не готовий. Тому він пішов на крок назад.
Тим більше, що в нього є можливість завжди за ці два тижні сказати про свою перемогу, нагадавши скільки кораблів, скільки ракет, скільки всього знищено. І це такий процес, який для Трампа властивий. Ці два тижні Сполучені Штати можуть використати для того, щоб підтягувати свої війська ближче до Ірану, а з іншого боку треба налагоджувати певну логістику, з чим політика Трампа призвела до того, що є проблеми у взаємовідносинах з європейськими союзниками. Тому йому доводиться відповідним чином маневрувати.
Трампу доведеться підтримувати високий рівень інформаційної активності і шукати, що, власне, він може "продати". Поки що, станом на сьогодні, я думаю, що це теза про те, що "ми вже підірвали потенціал Ірану і не дозволимо йому створити ядерну бомбу". Тим більше, що перевірити це достеменно ніхто не зможе. Трамп ухвалив рішення завдати удар по Ірану, і про це вже все активніше пишуть західні медіа, під впливом Беньяміна Нетаньягу. Тобто ізраїльський прем'єр став фактично каталізатором цього процесу, тому що Конституція Ірану прописує як мету знищення єврейської держави.
У Нетаньягу до цього є свої специфічні, так би мовити, вимоги, тому що він в разі більш тривалого припинення вогню повинен буде вийти на дочасні парламентські вибори, які в разі поразки для нього матимуть достатньо драматичний розвиток ситуації. Не претендуючи на лаври фізика-ядерника, я розумію, що в будь-якому випадку підрив військового потенціалу Ірану, зокрема військово-повітряного, і удари по енергетиці...
Сказати, що Іран готовий в цих умовах створити ядерну бомбу, ну, я думаю, що це вірогідність, я б сказав, яка наближається до статистичної похибки. Трамп, оскільки він є президентом покупцем-продавцем, побачив, що бліцкриг не вийшов, що те, що він думав зробити протягом кількох днів не вийшло. Він знищив він багато чого на території Ірану, цьому треба теж віддати належне. Знищив він багато чого і в інфраструктурі Ірану. Він це може спокійно оголосити своєю перемогою, що він, власне, вже і зробив.
Те ж саме стосується й Ірану. Вартові ісламської революції можуть сказати – ми просто красавчики зробили так, що наймогутніша держава світу і її посіпака Ізраїль відступили, тому що вони знали, що ми завдамо ударів на знищення. В підсумку, я думаю, що програла Росія, тому що вона розраховувала на те, що зараз почнуться мільярдні вливання в її дохлу економіку. Цього не станеться, і я думаю, що ми мали рацію, коли у своїх оцінках саме говорили про те, що це тимчасовий момент, а відтак ситуація для нас, для України, має на увазі, і для цивілізованого світу стане безумовно кращою».
Попри офіційні заяви про тишу, ситуація і зовні Затоки лишається вкрай неоднозначною. Залучення посередників у особі Туреччини, Єгипту та Пакистану вказує на складну багатовекторну дипломатію. Проте внутрішні суперечності між учасниками конфлікту свідчать про крихкість будь-яких домовленостей, стверджує співзасновник Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Антон Кучухідзе. Він звертає увагу на суперечливість комунікацій з боку Тегерана, Вашингтона й Тель-Авіва, а також на імпульсивні погрози Трампа застосувати ядерну зброю.
Антон Кучухідзе: «За ядерний чинник я не думав. Я розумів, що це певний блеф, але очікування були 50 на 50, щодо завдання масштабного удару, і я думав, що він обере шлях активної війни. Йому це потрібно і для рейтингів, і для досягнення фінальних військово-політичних цілей. Але він обрав паузу. З офіційної заяви та виступів прем'єр-міністра Пакистану, виглядає, що все є перемир'я між двома державами. Головними посередниками в переговорному процесі між США та Іраном виступили три держави — Єгипет, Туреччина і Пакистан.
І прем'єр-міністр Пакистану говорить, що перемир'я є по всій лінії і території бойових дій, і всюди мають припинитися бойові дії між сторонами, в тому числі в сусідніх державах. Та за годину офіційні засоби масової інформації публікують позицію Нетаньяху про те, що в перемир'я не входить Ліван. Потім Білий Дім виходить із заявою, що перемир'я – це перемога. А міністр закордонних справ Ірану взагалі сказав, що "американці погодилися на наш мирний план з десяти пунктів".
Тому я думаю, що це певна політична гра, це ніяке не перемир'я! Бо, наприклад, через дві години після того, як всі почали писати перемир'я, перемир'я, як мітинги почались в Ірані, ізраїльські джерела почали фіксувати удари по Ізраїлю з боку Ірану. Я думаю, що це черговий політичний трюк. Ключове, що буде після двох тижнів: або сторони домовляться, або буде продовження війни. В принципі, Іран не готовий йти на якісь поступки, враховуючи те, що міністр закордонних справ поширив деякі пункти мирного плану з боку Ірану, а там зняття санкцій, первинних, вторинних, там мова про ядерну програму...
Зараз буде більше дипломатії, але конфлікт між сторонами абсолютно не вичерпався і не закінчився. І після двох тижнів ми побачимо або політичне протистояння, або вже набагато інтенсивніше військове протистояння».
Для України критично важливим аспектом цього перемир'я є стабілізація енергетичного ринку. Розблокування логістичних шляхів у Перській затоці та зниження цін на нафту безпосередньо впливають на стрибки ціни пального на українських АЗС. Військовий аналітик Олександр Мусієнко підкреслив позитивні економічні наслідки деескалації. Водночас він вказав на контраверсійні питання щодо ядерної програми Ірану.
Олександр Мусієнко: «По-перше, ціна на нафту пішла вниз. Зараз вона опустилася нижче 100 доларів і коливається в районі 90 доларів. Це добре, тому що це не призводитиме до галопуючого зростання цін на бензин та дизель, в тому числі і в Україні. Домовилися попередньо США та Іран про розблокування Ормузької протоки. Але зрозуміло, що при цьому рівень судноплавства не вийде на той, що був перед війною — 130-150 кораблів на добу, а не 20-30, як відбувалося під час активних бойових дій в Затоці.
Це теж добре, тому що пропозиція на ринку нафти зростатиме. Катарський скраплений газ знову піде до європейських країн, до Азії. Це заспокоїть ринок і загалом ситуацію, убезпечить нас від значної економічної кризи, про яку попереджали, зокрема, в Європейському Союзі, і яка би прямо стосувалась нас. Іран зберігає за собою право на збагачення урану. Контраверсійний пункт, звичайно, тому що тут можна сказати, що є поступки з боку американців, адже мета і цілі цієї військової кампанії проти Ірану було позбавити можливості офіційний Тегеран отримати ядерну зброю після збагачення урану. Але і раніше, за часів президентства Барака Обами, Сполучені Штати не наполягали на тому, щоб Іран повністю, повною мірою відмовився від збагачення урану.
Застереження стосувалися лише рівня збагачення. Є певний відсотковий рівень, такий, що придатний для атомної енергетики. Не секрет, що в Ірану є значні проблеми з питною водою. Там навіть протягом кількох років тривають активні дискусії що, можливо, варто перенести столицю, тому що у Тегерана проблеми якраз, що стосуються питної води і енергетики. І вони хотіли її вирішити вже давно, тривалий час, за рахунок атомних електростанцій.
А російська агресія проти України вкотре чітко довела, що відмова окремих європейських країн, зокрема Німеччини, від атомних електростанцій була щонайменше передчасною. Тому Іран хотів мати атомні електростанції. Тут уже, як то кажуть, диявол в деталях. Тут треба буде дивитися на фінальний документ, адже сторони погодилися, щоб Іран і США провели консультації в рамках припинення вогню і майбутньої мирної угоди вже 10 квітня».
Стратегічне значення іранського перемир'я виходить за межі Близького Сходу, створюючи нові виклики для Кремля. Повернення Ірану на світовий енергетичний ринок як повноправного гравця загрожує Росії втратою азійських ринків збуту та зниженням геополітичного впливу. Олександр Мусієнко вважає, що такий розвиток подій відкриває вікно можливостей для України, зокрема в контексті міжнародної уваги до російської агресії.
Олександр Мусієнко: «Коли це питання вийде на порядок денний, дуже цікаво, як буде голосувати за нього Росія. Адже Росії це невигідно. Як тільки будуть скасовувати, обмежувати санкції проти Ірану, одразу провідні світові корпорації і концерни, в першу чергу американські, Chevron, Exxon Mobil і так далі, будуть стояти в черзі, вони вже будуть бронювати авіаквитки на політ в Іран. Для зустрічі з представниками іранських бізнес-кіл, політиками, з метою обговорення захо́ду американських нафтових гігантів в Іран, постачання обладнання сучасного, яке необхідне для буріння та переробки нафти, нафтопродуктів і газу. Ну і відповідно ж США хочуть в тому числі забезпечити і свій економічний, і бізнес-інтерес тут.
Тому вони б дійсно хотіли, щоб їхні компанії взяли в цьому участь, але не тільки їхні. Total Energy французька, Shell та багато інших відомих компаній та корпорацій, вони зацікавлені в тому, щоб запропонувати Ірану як своє обладнання, так і свої послуги, так і допомогу з логістикою і багато чого іншого. І відповідно, звичайно, розраховують на цьому заробити. А це означає, що в перспективі на ринок нафти та газу виходить великий серйозний гравець, який в першу чергу кому буде складати конкуренцію з постачання нафти і газу на ринок Азії? Звичайно, Росії!
Тому цікаво подивитися, як Росія буде в Раді Безпеки ООН голосувати або "видєлуватися", як вони це часто намагаються зробити і шукати якісь там причини, чому їм не варто цього робити. Іран перспективний в разі зміни підходів до власного урядування. Україна має шанс налагодити взаємодію та співпрацю, перезавантажити наші відносини, закуповувати у них дрони, які ми відправимо на Москву.
Додайте до цього, що російсько-українська війна, так чи інакше, але повертається в фокус уваги і в міжнародних медіа, і в політикумі та істеблішменті, і американської адміністрації. Це теж буде відбуватися і, можливо, ми отримаємо шанс зараз на те, щоб зрештою відновити перемовний процес в тристоронньому форматі якнайшвидше. Після завершення іранської війни, думаю, що мета світу має полягати в тому, аби призупинити російсько-українську війну. І шанси на це теж зараз є».
Своєю чергою, директор Інституту світової політики Євген Магда не виключив, що піти на перемир'я з Іраном Трампа примусила перспектива втрати шансів на внутрішньому політичному ринку Сполучених Штатів.
Для України ці події створюють нове поле для дипломатичних маневрів, де зниження енергетичної напруги та переорієнтація уваги глобальних гравців на іранський трек можуть стати ключовими інструментами для посилення українських позицій у протистоянні з Росією.
Олександр Савицький