«Компроміс мають шукати і Київ, і Будапешт». Ця теза, озвучена директором економічного фонду «Економус», експертом із пострадянського простору Антоном Бендаржевським, фактично підсумовує нинішній стан українсько-угорських відносин напередодні парламентських виборів в Угорщині, які мають відбутися 12 квітня.
Виборча кампанія в Угорщині проходить на тлі загострення питань безпеки, енергетичної нестабільності в регіоні та активного використання зовнішньополітичних тем у внутрішній політиці. Україна в цьому контексті дедалі частіше стає елементом політичних наративів як з боку влади, так і опозиції.
Кампанія, орієнтована на мобілізацію
За оцінкою Антона Бендаржевського, за кілька днів до голосування суттєвих змін у політичних настроях виборців уже не відбувається. Кампанія переходить у фазу мобілізації електорату.
«Головні політичні табори вже сформовані. І зараз основна мета — не переконати нових виборців, а мобілізувати своїх прихильників, щоб вони прийшли на дільниці», — зазначає експерт.
На цьому етапі політичні сили зосереджуються не стільки на нових аргументах, скільки на підсиленні вже існуючих страхів, очікувань і лояльності.
Інциденти та інформаційні інтерпретації
Окремим фактором кампанії стала історія з виявленням вибухівки поблизу газопроводу в Сербії, який веде до Угорщини. Попри відсутність остаточних офіційних висновків, подія швидко стала частиною інформаційної боротьби.
«В опозиційних медіа це подають як можливу “false flag” операцію, створену для політичної вигоди влади. Натомість провладний табір говорить про загрозу, яка вписується у ширший контекст нестабільності в енергетиці», — пояснює Бендаржевський.
Таким чином, один і той самий інцидент отримує протилежні інтерпретації, які працюють на зміцнення вже наявних політичних позицій.
Енергетика як основа політичного дискурсу
Енергетичний фактор став одним із центральних елементів передвиборчої риторики. Питання постачання нафти та газу, зокрема через трубопровід «Дружба», використовується як аргумент у дискусії про стабільність і безпеку.
«Урядова риторика будується на тому, що світ перебуває у стані турбулентності, а чинна влада є гарантом стабільності та безперебійних поставок енергоносіїв», — зазначає експерт.
У цьому контексті зовнішні кризи — від війни в Україні до глобальних енергетичних викликів — інтегруються у внутрішньополітичний дискурс як підтвердження необхідності збереження статус-кво.
Україна як елемент виборчої політики
Окремої уваги набула тема України, яка дедалі частіше фігурує у політичних меседжах угорських політичних сил. За словами Бендаржевського, це не було початковим фокусом кампанії, але поступово стало її помітною складовою.
«Україна стала частиною виборчої риторики поступово — на тлі енергетичних суперечок і політичних заяв. Зрештою це переросло у повноцінний елемент кампанії», — пояснює він.
Водночас експерт наголошує, що негативне ставлення до України в угорському суспільстві має глибші корені і сформувалося ще до повномасштабної війни.
«Ще до 2022 року більшість угорців негативно ставилися до України — передусім через питання національних меншин», — зазначає Бендаржевський.
При цьому він підкреслює, що це не тотожне проросійським настроям, а радше відображення складної історії регіональних відносин та внутрішніх політичних пріоритетів Угорщини.
Питання меншин і довготривалі суперечності
Одним із ключових джерел напруги між Києвом і Будапештом залишається тема прав угорської меншини в Україні. Вона неодноразово ставала предметом політичних суперечок і впливала на двосторонній діалог.
«Для угорської влади питання захисту своїх меншин за кордоном є принциповим. І будь-які суперечності на цьому ґрунті швидко політизуються», — пояснює експерт.
На його думку, відсутність своєчасних і взаємоприйнятних компромісів у попередні роки лише закріпила взаємну недовіру між країнами.
Після виборів: неминучість переговорів
Попри жорстку риторику під час кампанії, експерти сходяться на думці, що після виборів сторони повернуться до необхідності діалогу.
«Україну в Угорщині не люблять, але саме тому компроміс потрібен з обох боків — і Києву, і Будапешту», — наголошує Бендаржевський.
За його словами, українсько-угорські відносини мають не лише політичний, а й стратегічний вимір, зокрема в контексті євроінтеграції України та потенційної участі угорських компаній у післявоєнній відбудові.
«Україна не зможе рухатися до членства в ЄС без згоди всіх його членів. Водночас для Угорщини Україна залишається важливим сусідом і потенційним економічним партнером», — підсумовує експерт.
Експерт наголошує, вибори в Угорщині демонструють, як зовнішньополітичні теми стають інструментом внутрішньої боротьби. Україна опинилася в центрі цього процесу не як ініціатор конфлікту, а як важливий елемент регіонального політичного контексту.
Попри напруження та взаємні претензії, ключовим сценарієм для Києва і Будапешта залишається пошук компромісів. Інакше, як свідчить політична логіка регіону, відносини ризикують залишатися у стані хронічної напруги без перспективи системного покращення.
24:57 [i]TEMAT DNIA 2026 04 09 BENDARZEWSKI WENGRY.mp3 Вибори в Угорщині на тлі антиукраїнської риторики: без компромісу між Києвом і Будапештом
Володимир Гарматюк