Перемога на виборах в Угорщині партії «Тиса» на чолі з Петером Мадяром для України означає потенційне розблокування критично важливої фінансової допомоги Євросоюзу у 90 мільярдів євро та шанс на конструктивний, хоча й непростий діалог з офіційним Будапештом. Водночас, українські експерти не очікують, що новий угорський уряд стане проукраїнським, але не виключають зміни його риторики з антиукраїнської та проросійської на прагматичні стосунки з Києвом. Цей зсув знаменує собою завершення періоду, коли угорське вето було головним інструментом тиску всередині ЄС.
Перемога партії «Тиса» стала символом запиту угорського суспільства на оновлення та повернення до європейських цінностей. Лідер партії «Тиса» Петер Мадяр зміг мобілізувати не лише опозиційних виборців, а й значну частину нейтральних громадян, які втомилися від політики ізоляціонізму та загравання з Москвою уряду попереднього угорського прем'єра Віктора Орбана. Кандидат економічних наук Іван Ус вважає, що головний позитив для Києва полягає не у миттєвій зміні ставлення Будапешта до України, а у припиненні деструктивної політики блокування всередині ЄС допомоги Брюсселя Україні під час відбиття російської збройної агресії.
Іван Ус: «Я не очікую, що Угорщина стрімко змінить своє відношення до України, що буде підтримка про європейську шляху, але найголовніше, що і не буде випробувань, які створювались саме Віктором Орбаном, тобто не буде блокувань ініціатив Європейського Союзу стосовно України. Петер Мадяр формує одноосібний уряд, і їм не треба буде спільно з партією Орбана "Фідес" погоджувати певні позиції, що дозволяє налагодити конструктивний діалог стосовно того, що Угорщина не повинна забувати про свою громаду. Чинна влада, скоріше за все, буде підкреслювати паралель між Україною та Угорщиною 1956 року, коли ми гинули за себе і за Європу, на відміну від уряду Віктора Орбана».
Важливим аспектом тут стане економічна мотивація нової угорської влади, вважає експерт. Політика Орбана призвела до заморожування мільярдних коштів з фондів ЄС, що негативно позначилося на добробуті країни. Іван Ус наголосив, що лояльність до Брюсселя для партії «Тиса» є ключем до розморожування фінансів, що водночас руйнує антиєвропейську коаліцію, яку Будапешт вибудовував зі своїми європейськими сусідами.
Іван Ус: «Якщо нова сила партії "Тиса" не буде блокувати загальноєвропейські ініціативи, то це розморозить їм доступ до тих коштів, які були заморожені через антиєвропейську лінію Орбана. Це завдає великого удару по антиєвропейським коаліціям у самому ЄС, зокрема по Словаччині та Чехії за уряду Бабіша, де Орбан був головним у союзі. В принципі, я погоджуюся з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, що дійсно Європа перемогла на цих виборах».
Ейфорія щодо перемоги Мадяра може бути передчасною, особливо в контексті українських інтересів. Політичний експерт Андрій Городницький застеріг: риторика нового лідера залишається специфічною, а угорське суспільство все ще перебуває під значним впливом багаторічної пропаганди. За його словами, Мадяр насамперед орієнтується на внутрішні потреби та економічну підтримку з боку Брюсселя.
Андрій Городницький: «Насправді я поки що не бачу разючих змін, тому що риторика самого Мадяра є досить таки специфічною, а більшість угорців за соціологічними даними все ще виступають проти долучення України до ЄС та фінансової підтримки. Мадяр намагався не торкатися питання України, щоб не втратити голоси нейтрального електорату, який перебував під впливом орбанівської пропаганди. Про 90 мільярдів він, скоріше за все, дасть дозвіл, бо йому потрібно отримати підтримку від Європейського Союзу для реформування охорони здоров'я та розблокування заморожених 20 мільярдів євро».
Стратегічною метою Москви у регіоні залишається послаблення України шляхом руйнування її міжнародного авторитету, вважає Андрій Городницький. Угорщина тривалий час використовувалася як інструмент для трансляції російських наративів, що призвело до посилення антиукраїнських настроїв серед населення. Ця медійна війна, за словами експерта, триває і в інших країнах-сусідах України.
Андрій Городницький: «Угорці перетворилися в проксі Російської Федерації, для якої важливо знищити авторитет України в оточуючих країнах, і, на жаль, їм це частково вдалося через масовані медійні атаки та ІПСО. Те, що ми зараз зберегли проєвропейський уряд Мадяра, маємо Маю Санду та інших лідерів — це величезна удача для України. Проте Росія буде робити все для того, щоб українців ненавиділи, і з часом це може перерости в ще гіршу ситуацію».
Російський вплив в Угорщині не обмежувався лише медіа. Протягом десятиліть країна сприймалася Кремлем як «плацдарм» усередині ЄС та НАТО для отримання конфіденційної інформації та дестабілізації євроатлантичної єдності, зазначив колишній заступник голови Служби безпеки України Віктор Ягун. Він сказав, що поразка орбанівської моделі — це також провал російських політтехнологів, які намагалися діяти через залякування.
Віктор Ягун: «Російські політтехнологи провалили всі вибори, намагаючись діяти з позиції страху та залякувати суспільство Україною і Зеленським, що дало цілком протилежний результат. Росія вважала Угорщину плацдармом, через який вона могла отримувати напряму інформацію про плани ЄС і НАТО від перших осіб, і це було для них дуже комфортно. Проте поєднання позиції Білого дому та внутрішніх процесів в Угорщині зламало цю модель впливу».
Процес очищення угорської політики від корупційних зв'язків та російських агентів впливу не буде миттєвим, застеріг Ягун. За його словами, стара еліта, яка утримувала владу понад 20 років, чинитиме шалений опір, проте спільні точки дотику між Києвом та новим Будапештом вже проглядаються.
Віктор Ягун: «Корумповані політики, які були при владі понад 20 років, будуть битися за своє положення та статки досить потужно, тому миттєвого виходу російського впливу не буде. Але я сподіваюся, що це саме той шлях до очищення, на який ми розраховуємо всією країною, адже наша влада налаштована на конструктив. Ми можемо не знати майбутньої позиції щодо НАТО, але знайти спільні точки дотику щодо ЄС — це однозначно реально».
Директор Інституту світової політики Євген Магда закликав до прагматизму в оцінках особистості Петера Мадяра. На його думку, новий лідер — це «кандидат на дію», чия політика буде продиктована національними інтересами Угорщини, а не альтруїстичною підтримкою України. Відсутність Києва у списку перших закордонних візитів переможця є красномовним сигналом.
Євген Магда: «Петер Мадяр — це "кандидат на дію", який значною мірою перебуває в тій же частині політичного спектру, що й Віктор Орбан, нагадуючи його версію 16-річної давнини. Проукраїнського уряду в Угорщині не буде, може бути лише уряд більш прагматичний, адже всередині угорського суспільства немає яскравого запиту на нормалізацію відносин з Києвом. Нам потрібно не шукати проукраїнських політиків за кордоном, а створювати для Угорщини конкретний інтерес у співпраці, зокрема використовуючи її транзитний потенціал».
Незважаючи на складну політичну риторику Орбана, Угорщина як член НАТО формально виконувала свої зобов'язання перед Альянсом, навіть у контексті підтримки України напередодні повномасштабного вторгнення, впевнений Магда. Він нагадав про маловідомі факти логістичної допомоги та наголошує, що стабільність угорських виборів є поразкою російського плану дестабілізації Європи.
Євген Магда: «Угорщина своїх зобов'язань у межах НАТО стосовно України не порушувала — згадайте хоча б те, що протитанкові та зенітно-ракетні комплекси напередодні 24 лютого доставляли літаки угорської ескадри НАТО. Для Росії була важливою дестабілізація Угорщини, але той факт, що вибори пройшли цивілізовано в умовах напруги — це велика перемога європейського способу мислення. Команді Мадяра вдалося сформувати запит на зміни та набрати конституційну більшість, що стало серйозною поразкою для російського "політтехнологічного інтернаціоналу"».
Зміна влади в Угорщині — це насамперед шанс на нормалізацію відносин Будапешта з європейською родиною, що автоматично усуває штучні перешкоди на шляху допомоги Україні, вважають українські експерти. Хоча Петер Мадяр не є безумовним другом Києва, його прагматизм та орієнтація на Брюссель відкривають вікно можливостей для конструктивної співпраці. А для Угорщини тепер попереду тривалий шлях очищення від російських впливів, стверджують в Україні.
Олександр Савицький