Нещодавній обмін між Польщею та Білоруссю в’язнями викликав чималий резонанс. Це зрозуміло, адже йдеться про зіткнення інтересів 6 країн. Крім Польщі й Білорусі, це також Україна, Молдова й Росія, а навіть США. Про деталі обміну Ви можете дізнатися з наших новин на сайті, а зараз поговоримо про одну надзвичайно важливу деталь, яка стосується передачі Польщею Білорусі, а фактично Росії археолога Бутягіна підозрюваного у вивезенні культурних цінностей з окупованого Криму.
Українське МЗС відреагувало – цитую – «з прикрістю».
На сайті українського дипломатичного відомства 28 квітня опубліковано коментар речника Георгія Тихого:
«Україна з прикрістю дізналася про те, що всупереч попередньому цілком справедливому рішенню польського суду російський громадянин, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину на території України – зокрема у вивезенні з Криму культурних цінностей, – все ж таки не був екстрадований до України. Очевидно, що російська сторона цинічно використає цей політико-правовий епізод для виправдання окупації Криму та експлуатації української тимчасово окупованої території російськими громадянами», — йдеться у повідомленні.
У МЗС додають, що українська сторона й надалі працюватиме над притягненням Бутягіна до відповідальності.
У рамках цього обміну було звільнено Анджея Почобута. Польська влада відреагувала на це звільнення дуже ентузіастично й справді радісно. Маємо враховувати, що Анджей Почобут – для Польщі символ незламності польської громади в Білорусі Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зустрів його особисто, а прихильники Кароля Навроцького підкреслюють участь у звільненні Почобута польського президента й навіть Дональда Трампа.
Очільник польського МЗС Радослав Сікорський подякував США й також дуже радісно відреагував на подію.
«Прогрес Білорусі в галузі безпеки в Європі та Україні також є важливим. Польща цінує зусилля Сполучених Штатів щодо стримування гібридного тиску на Європейський Союз з боку Білорусі», – заявив Сікорський.
Міністр зазначив, що завдяки цим діям цього року припинилися незаконні перетини польсько-білоруського кордону. Він наголосив, що Польща й надалі зацікавлена в побудові добросусідських відносин з мирною Білоруссю, яка розвивається та що звільнення лауреата премії Сахарова є важливим сигналом для всього Європейського Союзу».
Такий емоційний дисбаланс у реакції країн-стратегічних партнерів, поза сумнівом, потребує дуже зваженого підходу й вирівнювання.
Зважаючи на те, що саме в такому форматі обміну стирчать інтереси Кремля і російська пропаганда, як зазвичай, уже почала розкручувати свою версію подій, спрямовану на поглиблення ворожнечі між поляками й українцями. А особливо зважаючи на те, що тут прямо зачіпається питання польсько-українських відносин, потрібно дуже добре розуміти не лише хто такий Бутягін, але й хто такий Анджей Почобут. І розглядати питання обміну в ширшому контексті.
Едуард Жолуд, журналіст Білоруської редакції Польського радіо для закордону, поговорив із колишнім послом Республіки Польща в Білорусі Лешеком Шерепкою.
Едуард Жолуд: Анджея Почобута звільнили, вислали чи він виїхав до Польщі після більш ніж п'яти років ув'язнення. Питання в тому, чи це справді успіх? Чи це успіх Польщі, чи це успіх все-таки режиму Лукашенка, або навіть Росії в ширшому сенсі? Тут я скористаюся думкою нашого заступника директора, журналіста Пйотра Поґожельського, який заявив, що враховуючи те, що його обміняли, серед інших, на Бутягіна, до якого Україна мала претензії, ці обміни також можна розглядати як проросійські, спробу вбити клин між Польщею та Україною, серед іншого. Отже, на вашу думку, пане посол, чи це успіх - його звільненн зараз і на таких умовах?
Лешек Шерепка: Я б навіть не хотів говорити про це в категоріях успіху, бо це звучить трохи дивно, чесно кажучи. А хто найбільше виграє від цього в майбутньому? Ми це дізнаємося. Однак я хотів би повернутися до деяких початків, щоб прояснити певні питання, бо вони губляться в масі інформації.
Тож давайте просто скажемо, хто такий Почобут. Це дуже важлива особа для польської меншини в Білорусі, чи не так? Також журналіст. Після сфальсифікованих виборів 2020 року він був одним із найвідвертіших критиків режиму Лукашенка.
Він закликав Захід посилити тиск на Лукашенка, на режим, щоби звільнити політичних в'язнів і повести країну до демократизації. У відповідь на це режим заарештував Почобута у березні 2021 року та звинуватив його в якихось абсурдних речах, таких як, я не знаю, розв’язання національних конфліктів, пропаганда нацизму, так? Він засудив його до восьми років таборів, насправді. Що це був за табір? Яким був цей табір, як це все відбувалося ми можемо прочитати прямо з обличчя Анджея Почобута, з його самої постаті.
Це була дуже сувора в'язниця. Він відсидів п'ять років. У Польщі, як відомо, навіть злочинців звільняють після відбуття половини терміну, хіба що вони засуджені за щось іще, чи не так? Тут чоловік відбув більшу частину свого терміну.
Він вишов, і, на мою думку, він у дуже поганому фізичному стані. Тож, на мою думку, важко назвати це успіхом хоч для когось. Це, безумовно, шанс для Анджея Почобута, я не знаю, відновитися, розпочати нове життя.
У такому особистому плані можна привітати Анджея, з тим, що він витримав, що не хоче відмовлятися від боротьби, що має якісь плани на майбутнє. Але я би не розглядав це в категоріях успіху.
Про можливість змін у відносинах між Польщею та Білоруссю, про звільнення Анджея Почобута в контексті відносин США-Білорусь, про можливу подальшу долю Анджея Почобута запрошую послухати в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Опрацювала розмову Сніжана Чернюк