Питання про можливу загрозу з боку Росії для країн НАТО знову опинилося в центрі європейської дискусії після заяв політичних лідерів у Польщі та Україні. Експерти застерігають: ключова небезпека полягає не лише у можливому відкритому нападі, а в уже триваючій гібридній війні, яку Росія веде проти Європи.
Після заяв прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска про можливу загрозу Росії одній з країн НАТО вже у найближчі місяці, у Європі знову загострилася дискусія про реальний рівень безпеки Альянсу. Подібні оцінки раніше висловлював і президент України Володимир Зеленський, однак реакція на них була неоднозначною.
Свою оцінку ситуації дає Роберт Пшчель — польський дипломат і багаторічний співробітник структур НАТО, який працював у Альянсі понад два десятиліття, зокрема очолював Інформаційне бюро НАТО в Москві.
За його словами, головна проблема полягає не у політичних формулюваннях, а в ризику неправильного сприйняття загроз: «Коли ми говоримо про безпеку, особливо про такі базові речі, як загроза класичного військового нападу, — це те, що Україна переживає вже вдруге у великих масштабах з 2022 року. І головне тут: ми не можемо дозволити собі помилку недооцінки».
Пшчель наголошує, що у сфері безпеки немає простору для надмірного оптимізму: «У політиці можна бути оптимістом або песимістом, але у сфері безпеки краще не помилятися в бік легковажності. Йдеться не про страх, а про адекватну оцінку ризиків».
За його словами, Росія вже давно діє не лише через класичну військову силу, а через постійну гібридну агресію.
«Ми маємо справу з державою, яка стала агресором, зафіксованим і задокументованим. Росія за правління Путіна перетворилася на державу без обмежень у застосуванні сили», — зазначає він.
Експерт підкреслює, що сучасна стратегія Москви включає широкий спектр дій: «Це дезінформація, розвідувальна діяльність, агресивні операції, енергетичний шантаж і міграційний тиск».
Окремо він звертає увагу на інциденти останніх років у Європі: пошкодження підводної інфраструктури в Балтійському морі, диверсійні операції, порушення роботи GPS та інші випадки, які вже стали предметом судових розслідувань.
«Це не окремі випадки. Це системна діяльність. Іноді виконавці можуть бути різного походження, але за цим стоїть Росія», — наголошує Пшчель.
Важливою частиною нової реальності він називає використання так званого тіньового флоту: «Ці судна можуть використовуватися для обходу санкцій, але також і для більш агресивних дій — запуску дронів або розвідувальних операцій».
Попри це, експерт наголошує: мова не йде про формальний стан війни між Росією і НАТО. «Ми маємо справу не з окремими інцидентами, а з безперервною агресією, але це інший рівень, ніж повномасштабна війна», — пояснює він.
Окремо Пшчель підкреслює роль стримування: «Поки Україна стримує російську агресію, ймовірність прямого нападу на країни НАТО залишається низькою. Росія не готова до прямої конфронтації з Альянсом».
Водночас він застерігає, що це не означає відсутності ризиків: «Ресурси Росії обмежені, але її логіка полягає у тотальній війні та постійному тиску різними методами».
Говорячи про сучасне поле бою, Пшчель зазначає, що війна в Україні змінила уявлення про оборону: «Будь-який рух на полі бою зараз контролюється. Це війна, де виживає той, хто швидше адаптується».
На цьому тлі зростає роль безпілотних і роботизованих систем. «Масовість, простота і дешевизна часто виявляються ефективнішими за дорогі системи озброєння», — додає він.
Однак, за словами експерта, це не означає відмову від класичних компонентів оборони: «Потрібен комплекс — повітряні, морські та сухопутні системи. Лише разом вони створюють ефективну оборону».
Окрему увагу Пшчель приділяє ролі України. Він вважає, що країна вже стала ключовим елементом безпеки Європи: «Україна фактично захищає кордони Європи від російського режиму, який не має жодних обмежень у застосуванні сили».
За його словами, бойовий досвід України вже впливає на підходи західних армій: «Сьогодні багато країн вивчають український досвід, особливо у сфері безпілотних систем і сучасної війни».
Підсумовуючи, Роберт Пшчель наголошує, що попри всі виклики, система колективної безпеки НАТО продовжує функціонувати: «Абсолютно неправильно ставити під сумнів систему загальної безпеки. Вона працює, але потребує постійної адаптації до нових загроз».
І додає: «Найкраща відповідь на виклики — це не паніка і не заперечення, а реальна, довготривала і системна співпраця між союзниками».
25:17 [i]TEMAT DNIA ROBERT PSZCZEL_DALET.mp3 Роберт Пшчель: «Ми не можемо дозволити собі помилку недооцінки”: як Росія веде гібридну війну проти Європи»
Володимир Гарматюк