Підсумки візиту Дональда Трампа до Китаю західні оглядачі описують стримано: «жодних великих перемог». Причина — відсутність проривних домовленостей і максимально обережні формулювання щодо ключових геополітичних тем.
Тайвань у заявах згадано побіжно, без конкретики. Про Росію — жодного слова. Україну згадали лише як «українську кризу», уникаючи навіть терміна «війна».
Як пояснює голова Центру аналізу стратегій Ігор Чаленко, фокус переговорів був зовсім інший:
«Я думаю, що і Іран, і Україна — це десь вторинне в переговорах. Серцевина цього візиту — економічні відносини».
За словами Чаленка, йдеться про створення нових економічних механізмів між США і Китаєм — інвестиційні ради, квоти для бізнесу та спробу стабілізувати присутність американських компаній на китайському ринку. Водночас він застерігає: очікувати жорсткішої лінії Вашингтона щодо Москви наразі складно.
Попри відсутність публічних заяв про війну, роль Китаю у війні Росії проти України дуже суттєва. Член американо-китайської комісії з безпеки при Конгресі США Майкл К'юкен заявив, що Пекін відіграє значно глибшу роль, ніж визнається офіційно.
«У кожному російському дроні — чотири ключові компоненти: камера, чипи, двигуни і програмне забезпечення. Усе це надходить із Китаю», — сказав він.
За його словами, йдеться не лише про постачання технологій, а про фактичну підтримку російського військового виробництва через глобальні ланцюги постачання.
Військовий аналітик Девід Акс вважає, що технології, випробувані у війні Росії проти України, вже зараз змінюють військове планування у світі — зокрема в контексті Тайваню.
«Саме дронові та AI-технології, вирощені на українському фронті, можуть відіграти центральну роль в обороні Тайваню», — зазначив він.
Йдеться про сценарій, у якому дешеві безпілотники можуть компенсувати перевагу великих армій і змінити логіку сучасної війни.
Повністю програму «Тиждень» можна слухати в аудіоверсії.
Лариса Задорожна