За чотири роки повномасштабної війни Україна змогла повернути із російського полону тисячі своїх військовослужбовців. Проте найбільшою проблемою залишається звільнення бійців 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». Близько 800 захисників Маріуполя та металургійного комбінату «Азовсталь» досі перебувають у російській неволі. Українська влада, бойові товариші та родичі полонених вимагають негайного повернення героїв на батьківщину і нагадали про початкові міжнародні домовленості щодо цього обміну.
Історія підрозділу розпочалася у травні 2014 року із формування батальйону патрульної служби у Бердянську. Згодом його розширили до полку Національної гвардії України. На початку повномасштабного вторгнення саме ці бійці стали основою оборони Маріуполя. За три місяці запеклих боїв в оточенні вони знищили тисячі російських солдатів та десятки одиниць ворожої бронетехніки. Голова громадської організації «Вояцький Визвіл» Наталія Єпіфанова заявила, що зараз «азовці» стали символом спротиву російській агресії для всього українського народу.
Громадська діячка наголосила на особливій психологічній та політичній складовій цієї тривалої трагедії. Вона зазначила, що ворог намагається використати полонених захисників для тиску на суспільство, сказала Наталія Єпіфанова: «Символічність "азовців" посилюється ще й тим, що російська федерація сама надала їм окремого політичного значення. Російська пропаганда роками демонізувала "Азов", вкладала величезні кошти для дискредитації підрозділу на міжнародній арені. Через це "азовці" стали не просто військовополоненими, а об'єктом показової помсти».
Тривалі килимові бомбардування та штурми заводу призвели до критичного вичерпання ресурсів оборонців. Вихід гарнізону відбувся у травні 2022 року за посередництва ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста. Сторони домовлялися про так званий почесний полон. Російська Федерація зобов'язалася повернути військових в Україну протягом двох місяців. Проте ветеран «Азова» Дмитро Андрющенко спростував версію про добровільну капітуляцію чи здачу.
Колишній захисник Маріуполя розповів про реальні умови припинення вогню та мотиви ухвалення такого рішення: «При виході нашого з меж заводу "Азовсталь" більшість бійців виходили зі зброєю в руках. Ми не здавалися, ми не підіймали руки вгору, ми виходили і далі вже слідували згідно вказаного маршруту. І умовою саме ворога була те, щоб зберегти життя, здоров'я наших поранених, була умова саме припинення оборони всього гарнізону».
Незважаючи на зусилля Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Росія демонстративно блокує обміни саме "азвоців". Москва свідомо порушила надані міжнародні гарантії. Захисників ув'язнили на території колишньої Волноваської виправної колонії в Оленівці. Керівник Секретаріату Координаційного штабу Богдан Охріменко зазначив, що російська сторона відмовляється віддавати оборонців міста. За його словами, Кремль намагався приховати свої злочини та знищити свідків домовленостей.
Керівник Секретаріату нагадав про страшну трагедію в Оленівській колонії, яка перекреслила попередні дипломатичні зусилля. Росія підступно підірвала барак із полоненими саме напередодні погодженого процесу повернення людей, зазначив Богдан Охріменко: «Росія не змирилася, що вона публічно погодилася на ці умови і зробила все можливе для того, щоб дискредитувати, знищити цьому свідчення той величезний військовий злочин, який стався в Оленівці. Тому що насправді через 2 дні планувався обмін саме цих хлопців з цього місця. Росія казала, що вона їх віддає, але сталося так, як вони запланували».
Сьогодні агресор намагається повністю ліквідувати «Азов» як символ української незламності. Російський суд визнав підрозділ терористичною організацією. Це дозволило окупантам розпочати фейкові судилища над військовополоненими. Мати одного із захисників Наталія Кравцова вже понад чотири роки чекає на повернення свого сина. Вона підтверджує факти тортур, голоду та постійних знущань над українськими воїнами у російських катівнях.
Мати полоненого різко розкритикувала зволікання із визволенням маріупольського гарнізону. Вона наголосила, що сотні хлопців опинилися за межами правового поля Женевських конвенцій: «У нас по полку "Азов", мабуть, дві третини вже отримали вироки або знаходяться під слідством. Тобто, вони вироки отримують в найближчі дні, місяці, тижні і поїдуть в Сибір. Вони для росіян вже не військовополонені, вони — зеки і не підпадають під діяльність Третьої Женевської конвенції».
Рідні оборонців закликають українську владу та світову спільноту діяти рішучіше. Вони вважають неприйнятними будь-які виправдання чи затримки у цьому питанні. Час грає проти полонених, адже російські вироки передбачають тривалі терміни або довічне ув'язнення. Боротьба за повернення кожного бійця «Азовсталі» залишається іспитом на зрілість для всієї української держави.
Олександр Савицький