Посилення тиску на оборонну інфраструктуру російських загарбників примушує українські Сили оборони до постійного технологічного оновлення та залучення сучасних систем озброєння. Складні сторінки спільної історії України з Польщею створюють додаткові виклики для української дипломатії. Розвиток військового партнерства України з НАТО та визначення перспектив членства стають основними чинниками безпеки для цілого Центрально-Європейського регіону.
Останні тижні продемонстрували чергове зростання напруження в інформаційному та політичному просторі між Києвом та Варшавою. Польська преса активно обговорює питання надання імені Героїв УПА одному з підрозділів Збройних Сил України. Досвід дипломатичної роботи свідчить, що такі кризи мають тенденцію до циклічного загострення під час виборчих кампаній. Експосол України у Польщі Андрій Дещиця вважає, що існує цілий комплекс причин, що спричинилися до нинішньої кризи.
Як зазначив український дипломат, історичні суперечки часто стають інструментом у внутрішній політичній боротьбі: «Тут також наклалося і питання внутрішньополітичної ситуації в Польщі, де президент Польщі пробує очолити праву сторону політичної сцени. Питання історичного минулого достатньо чутливі в Польщі, особливо питання Волині, питання УПА. Ці питання є результатами певної пропагандистської роботи, викликаної російською пропагандою, яка направлена на те, щоб посварити українців і поляків».
Подолання історичних розбіжностей потребує чіткої державної стратегії та системної роботи з боку українських науковців і профільних інституцій, вважає Дещиця. Український інститут національної пам'яті неодноразово закликав польську сторону до проведення спільних паритетних археологічних досліджень на Волині. На думку експертів, відсутність єдиного концептуального підходу до комеморації жертв війни створює постійні інформаційні приводи для маніпуляцій з боку Кремля.
Російські спецслужби використовують історичні рани для дестабілізації європейської солідарності та послаблення військової підтримки України. Андрій Дещиця запропонував вжиття конкретних кроків зі зменшення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві.
Для досягнення реального порозуміння українське суспільство має самостійно та глибоко переосмислити події минулого століття.
«Для свого чистого сумління для українців потрібно зрозуміти, що відбувалося на Волині в роки другої світової війни. Потрібно зробити чітке розмежування між тими, хто спричинилися до злочинів над цивільним населенням і тими героями УПА, які боролися за державу. Ці воїни УПА справжні заслуговують на повагу і пошану і героїзацію, але ті особи, які спричинилися до вбивства цивільного населення, мають бути засуджені», – вважає експосол до Польщі.
Дипломатичні відомства обох країн наразі намагаються перевести гостру дискусію у русло закритих експертних консультацій на рівні міністерств. Останні заяви лідерів думок у незалежних польських медіа свідчать про небажання поглиблювати кризу під час реальної безпекової загрози з боку агресивної Росії. Офіційний Київ незмінно наголошує на пріоритетності збереження стратегічного партнерства з Варшавою як головного логістичного габу для європейської допомоги.
Андрій Дещиця застеріг від повторення історичних помилок, що можуть суттєво послабити позиції України в Європейському Союзі й НАТО. Уникнення публічних звинувачень та перехід до тихих професійних перемовин, на його думку – єдиний спосіб зберегти міцний союз проти спільного ворога: «Відповідь має бути не емоційною, не гучними заявами. Мають бути використані ці механізми, які є нормальні в дипломатичній роботі, за закритими дверима. Нам не потрібно створювати на Заході ще один фронт і ще одну складну ситуацію в двосторонніх відносинах і мати складного партнера в ЄС чи в НАТО».
На тлі напруження у дипломатичних відносинах, Україна завдає щоразу частіших ударів вглиб тилу російських загарбників. Згідно з офіційними повідомленнями українських військових порталів, регулярні атаки далекобійних безпілотних апаратів на великі нафтопереробні заводи та логістичні термінали завдають мільярдних збитків економіці Кремля. Російська система протиповітряної оборони демонструє неефективність у відбитті атак нових модифікацій українських дронів.
Українські розробники вдосконалюють тактичні характеристики дронів з подолання ешелонованої протиповітряної оборони Росії. Засновник компанії «Генерал «Черешня» Ярослав Гришин заявив про технологічну перевагу українських оборонних та ударних проєктів і потужний психологічний ефект від таких атак. За приклад він навів недавню атаку околиць Санкт-Петербурга у переддень Міжнародного економічного форуму в тому місті.
Ефективне руйнування інфраструктури у глибокому тилу ворога не лише підриває його воєнний потенціал, але й серйозно деморалізує російське суспільство, вважає Гришин: «Це удар в серце Росії, в серце їх непереможного міфу. Удари по Москві і Пітеру, крім того, що вони дійсно знищують термінали, мають дуже великий психологічний аспект. Чим більше буде ударів в глибину Росії, то чим більше росіяни страждали від тієї війни, яку вони розпочали, то швидше ця війна закінчиться».
Українська безпілотна авіація вже перевершує російські аналоги за рівнем інновацій та інтеграції сучасних цифрових рішень, сказав Ярослав Гришин: «Взагалі, зброя, дрони, вони для навченого користувача. Тут має бути мережоцентрична система, і працювати сенсори, і працювати системи штучного інтелекту, визначати ці цілі, донаводити і вражати. Флагманський продукт, наш антишахед BULLET вже є у нас, модифікація з активним прискорювачем для враження "Шахеду" проективного, і системи донаведення активно навчаються кожен день нашими дата-сетами».
Важливою складовою довгострокової безпеки європейського континенту залишається послідовна інтеграція України до євроатлантичних структур безпеки, стверджують чимало експертів та політиків в Україні та Європі. В пресі активно обговорюють результати останніх тактичних занять та передачу унікального бойового досвіду українських офіцерів військовим інструкторам НАТО. Значне збільшення військових бюджетів сусідніх держав підтверджує докорінну зміну оборонних доктрин Заходу.
Офіційні представники оборонних відомств наголошують на важливості стандартизації озброєння та покращення взаємосумісності підрозділів. Андрій Дещиця привітав засідання 3 червня в Києві Ради Україна-НАТО: «Це символ того, що співпраця України з НАТО продовжується. Те, що потрібно нам зараз у співпраці з НАТО, це переконати країни-члени НАТО, що від членства України в НАТО буде більше користі, ніж ускладнень. Єдиним шляхом, який може забезпечити безпеку і стабільність Європи, це прийняття України в НАТО і поширення цієї зони безпеки на територію України».
Динамічний розвиток подій на дипломатичному та військовому фронтах наочно демонструє тісний причинно-наслідковий зв'язок між внутрішньою політичною стабільністю європейських держав та технологічним потенціалом оборонно-промислового комплексу України. Подальша системна інтеграція України до західних інституцій безпеки та повноцінне залучення потенціалу Північноатлантичного альянсу залишаються головними завданнями зі забезпечення тривалого стабільного миру в Центральній та Східній Європі.
Олександр Савицький