Проєвропейська партія Нікола Пашиняна набрала близько 50 відсотків голосів. Також до парламенту проходить проросійський блок «Сильна Вірменія», який контролює Самвел Карапетян — російський мільярдер вірменського походження. Він отримав 23 відсотки голосів. І ще дві проросійські сили — «Вірменія» та «Процвітаюча Вірменія».
На дільниці прийшли проголосувати 60 відсотків громадян Вірменії, що на 10 відсотків більше, ніж у 2021 році.
Головний редактор незалежного медіа "Faktor TV" Аревік Сахакян каже, що люди голосували в першу чергу за безпеку.
Мабуть, аргументи Пашиняна були більш переконливими для більшості виборців. І моя суб’єктивна думка полягає на тому, що виборці все ж побачили більше шансів для розвитку країни, для мирного врегулювання і взагалі підписання мирного договору саме з Пашиняном. Я вважаю, що питання безпеки були найважливішими на цьому етапі. І, знаєте, коли з виборцями говорять методом шантажу, це завжди дає не дуже позитивний ефект. Окрім того, люди, які живуть у Вірменії, напевно, бачили на собі позитивні зміни протягом останніх років — дороги, школи, дитячі садки. І, знаєте, навіть за найбільшого бажання неможливо порівнювати, які корупційні схеми були раніше, які були корупціонери, і що є зараз. Так, зараз теж є помилки, зараз теж є мінуси, і вони — не маленькі. Але люди, мабуть, порівняли те, що було, і те, що є, — і зробили свій вибір.
Що означає перемога партії Нікола Пашиняна, коментує Арег Кочинян, керівник аналітичного центру «Armenian Council».
Перемога Пашиняна означає продовження мирного процесу, продовження інтеграції з Європейським Союзом і продовження демократичних реформ у нашій країні. Тобто, той курс, який ми спостерігали у Вірменії протягом останніх кількох років, буде продовжуватися. Якщо у Пашиняна буде ще й конституційна більшість, то все це може відбуватися значно швидше. Наприклад, для підписання мирного договору з Азербайджаном у нього є певні передумови — це деякі зміни до Конституції Вірменії.
Без цього Азербайджан не готовий підписувати з нами мирну угоду. Окрім цього, конституційні зміни потрібні також і самій Вірменії в межах демократичного процесу, оскільки чинна Конституція дуже слабко забезпечує систему стримувань і противаг у державі.
Бартломей Кжиштан, експерт Інституту політичних студій та Інституту Центральної Європи, вважає, що Росія, навряд чи, змириться з перемогою проєвропейської партії Нікола Пашиняна. Тому шантаж Москви продовжиться.
Перше питання з'явилося вже перед виборами. Вплив економічний. Близько 35 відсотків вірменського експорту йде в Росію. Частина вірменської економіки — це туризм. Тому багато російських туристів сюди приїжджає. Цей вплив через економічний тиск буде підтримувати Російська Федерація. З другого боку, питання Євразійського економічного союзу. Перед виборами в Астані Путін, Токаєв і Лукашенко досить жорстко розкритикували підхід Пашиняна. Зокрема, розмови з Європейським Союзом, і кажуть про те, що просто не існує можливості одночасно підтримувати добрі відносини і з Євразійським економічним союзом, і з Європейським Союзом.
Експертка з питань Південного Кавказу Агнєшка Філіпяк каже, що найболючішим питанням для Вірменії буде газовий шантаж з Москви. Особливо, враховуючи, що попередн влада віддали в управління російському газпрому всю газову інфраструктуру країни.
Численні звіти, аналітика і російські журналістські розслідування вказують на те, що масштаб російської діяльності у Вірменії значно більший. Вірменія також відрізняється від Молдови, тому ми маємо, з одного боку, дуже відкритий політичний тиск. Те, що ми зараз спостерігаємо: Путін, з одного боку, телефонує з привітаннями з нагоди дня народження прем’єру Пашиняну 1 червня, але, водночас, лунають погрози та економічний тиск: Росія зупиняє імпорт продукції — чи то харчових товарів, чи сировини, чи алкоголю з Вірменії.
Також Росія погрожує перекрити постачання газу, а це вже відбувалося у 2025 році. Вірменія імпортує понад 80 відсотків газу з Росії, тому тут присутній політичний тиск. Також і Путін, і лідери країн Євразійського економічного союзу прямо говорять: або інтеграція з Європейським Союзом, або наш митний блок. Хоча зрозуміло, що ці погрози наразі ще передчасні.
Отже, з одного боку, маємо Росію, яка чітко дає зрозуміти, що Вірменія повинна пригальмувати інтеграцію з Європейським Союзом. А з іншого боку — операція з дезінформації та гібридної війни, яка триває у Вірменії ще з квітня минулого року. І це підкреслюють усі аналітики: ніде Росія не діяла так рано перед виборами, як у Вірменії. Зазвичай це були кілька місяців, а тут — понад рік.
Експерти не очікують повного розвороту Вірменії на Захід. І прогнозують, що Пашинян намагатиметься зберігати відносини з Росією. Прем’єр-міністр Вірменії вже заявив, що Єреван візьме курс на зближення з Європейським Союзом, але також продовжить свою участь у Євразійському економічному союзі, який контролює Москва. Політичний оглядач Аршалуйс Мгдесян далі.
Дискусії навколо вибору геополітичного вектора надзвичайно перебільшені. Заява про те, що ці вибори однозначно геополітичні, вони геополітизовані ззовні, і часто тут також існують такі дискурси. Вірменія обирає диверсифікацію. Звісно, під час цього процесу ми стикаємося з ситуацією, коли відбувається певне дистанціювання від Росії. Тому що збільшуються інші контакти з іншими країнами.
Наприклад, у сфері військово-технічного співробітництва, якщо 5–7 років тому Росія була абсолютним монополістом у цій сфері у співпраці з Вірменією, країна на 96 відсотків залежала від російських поставок озброєння. Зараз цей обсяг зменшився до 80 відсотків. Основними партнерами Вірменії у військово-технічній сфері стали Індія, Франція. Є також деякі китайські зразки.
Росія вже розпочала торгівельну війну з Вірменією. Заборонила ввезення головних експортних товарів — квітів, алкоголю, фруктів і мінеральної води. Євросоюз заявив, що виділить 50 мільйонів євро для підтримки виробників, які постраждали від торговельної війни.
Лариса Задорожна
Повністю репортаж із Вірменії слухайте а аудіоверсії