Перебіг бойових дій в Україні впливає на зміни характеру військових операцій у збройних конфліктах. З цієї причини країни НАТО, зокрема Польща, прагнуть отримати якомога ширші знання на цю тему. За це відповідає Центр аналізу, навчання та освіти НАТО – Україна (JATEC) у Бидгощі.
За чотири роки повномасштабної війни Росії проти України умови суттєво змінилися: від війни, у якій головну роль відігравали танки, артилерія та авіація (як протягом більшої частини ХХ та початку ХХІ століття), до конфлікту, у якому — принаймні на поточному етапі — найбільше значення мають безпілотники.
Це стосується кожної з основних сфер ведення бойових дій — не лише повітряної (як у наступальному вимірі, так і дедалі частіше в оборонному, тобто захисті від атак дронів із повітря) та морської, але й наземної. Безпрецедентною є також швидкість цих змін: нові, інноваційні рішення з’являються вже не в масштабі років, а місяців або навіть тижнів.
Виходячи з доступних аналізів та спостережень російської політики, можна припустити, що загроза з боку Москви залишатиметься тривалий час, навіть після завершення війни в Україні. Тому важливим завданням для країн НАТО, зокрема Польщі та інших держав східного флангу Альянсу, є ознайомлення з досвідом української армії під час триваючого збройного конфлікту.
— Україна хоче (…) ділитися своїм досвідом. У Бидгощі у нас близько 20 осіб, які мають великий досвід і перебувають у постійному контакті з українською стороною, щоб отримувати від неї інформацію щодо характеру бойових дій, — сказав речник PAP Центру JATEC Пйотр Войтас.
— Війна змінилася. Ми вже не маємо класичної лінії фронту, а кількість дронів, які використовують обидві сторони, унеможливлює будь-які дії скритно, так щоб досягти ефекту раптовості, — зазначив він.
На його думку, потенціал безпілотників постійно зростає і нині вони мають значний вплив на дії, що проводяться на відстані навіть 40–50 км від лінії фронту, ускладнюючи постачання, евакуацію поранених і вільне пересування підрозділів.
Подібну оцінку дав і полковник Пйотр Левандовський, який веде програму «Фронти світу» на YouTube-каналі Kanał Otwarty.
— Основою ведення бойових дій є маневр. Щоб до нього повернутися, необхідно створити ефективно діючі системи радіоелектронної боротьби, здатні захищати техніку і військових від масованих атак роїв дронів, — сказав він. Він також зазначив, що захисту від безпілотників потребуватиме і логістика та тилове забезпечення.
Одним із найважливіших висновків війни в Україні є те, що характер бойових дій змінився, і до цієї зміни потрібно адаптуватися.
— Уся проблема полягає в тому, що в західних країнах ми досі думаємо, що маємо час. Є аргументи: ми не воюємо за виживання, над нами не літають ракети, — сказав Войтас.
Він підкреслив, що адаптація збройних сил до нових умов потребує часу. Крім того, слід пам’ятати, що росіяни також навчаються, мають підтримку інших країн і сьогодні є іншим противником, ніж три або чотири роки тому.
— Нині найбільший сигнал тривоги має лунати в головах людей, відповідальних за законодавство та робочі зустрічі з українськими фахівцями. Йдеться про те, щоб цей процес рухався динамічно. Надія, що нічого не станеться, — не найкращий план, — сказав речник JATEC.
— Те, чого ми можемо навчитися, — це не лише дрони, а й інновації. У підрозділі JATEC у Бидгощі, який був створений минулого року, разом із командуванням трансформації США ми реалізуємо так званий інноваційний виклик за участі партнерів з України, які визначають необхідні їм рішення, яких неможливо купити, — повідомив він.
Висновки щодо функціонування української армії також стосуються логістики та тилового забезпечення.
— Україна є чудовим прикладом змін, які вже відбулися. Щодо часу від впровадження техніки до зворотного зв’язку від користувача про її роботу — ще кілька місяців тому це було два тижні, а зараз, коли військовий отримує дрон, на ньому є QR-код, за допомогою якого можна одразу надіслати інформацію виробнику, — сказав речник JATEC.
Це дозволяє дуже швидко вносити зміни та корекції у функціонування систем озброєння.
— Ми повинні зрушити з місця, дозволити собі помилки та швидше адаптуватися до динамічних умов, — додав Войтас. Також прийняття рішень має відбуватися швидше, а повноваження слід делегувати на якомога нижчий рівень.
Процес отримання знань про зміни у сучасній війні має бути безперервним і системним та не може бути обмеженим.
— Генерал-лейтенант Мацей Кліш, до недавнього часу командувач оперативного командування видів збройних сил, зазначив, що потрібно дивитися також на інші конфлікти та країни, а не лише на Україну, — підкреслив Войтас. Це особливо стосується бойових дій на Близькому Сході.
Результатом цього процесу — як на рівні НАТО (через такі інституції, як JATEC), так і на рівні окремих країн (через відповідні структури міністерств оборони) — має стати вироблення стратегічних засад, які дозволять підготуватися до змін у характері збройних конфліктів.
— Нам не обов’язково впроваджувати стратегічні зміни негайно, але ми повинні розуміти, де хочемо бути стратегічно через 15–20 років, — зазначив речник JATEC.
Як держава-член НАТО, Польща має можливість ставити запитання, отримувати відповіді, а потім впроваджувати рішення у свої збройні сили на основі інформації від союзницьких структур, таких як JATEC у Бидгощі.
PAP/Т.А.