Казахстан: Токаєв повністю закриває систему?

Ситуація в Казахстані після парламентських виборів — фейлетон Войцєха Ґурецького (Центр східних досліджень).

Ілюстративне фото

pxhere.com/CC0 Public Domain

Здавалося б, що в державі із сильною виконавчою владою, яка впевнено контролює політичні процеси, парламентські вибори мають невелике значення. Просто час від часу треба оновити склад «виборчої машини», послушної волі президента/прем’єр-міністра/генерального секретаря. Місця на несподіванки немає — у списках не знайдемо угруповань ані кандидатів, які представляють реальну опозицію, тому що їй із формальних причин відмовляють у реєстрації. Своєю чергою, номінальна, ліцензована опозиція змагається між собою у вихвалянні уряду: охочих на прибуткові посади депутатів завжди більше, ніж місць.

Журналістські коментарі та заяви експертів у такому дусі лунали також під час виборів, що відбулися в Казахстані 23 серпня, хоча рівень авторитаризму там помітно нижчий, а ступінь дотримання громадянських прав і свобод — вищий, ніж у сусідів. У рейтингу Economist Intelligence Unit за 2025 рік ця країна посіла 123-тє місце серед 167 класифікованих держав. А, наприклад, Китай опинився на 142-му місці, Узбекистан — на 146-му, Росія — 148-ма, Таджикистан — 155-й, Туркменістан — аж 160-й. Вище, на 116-му місці, опинився лише Киргизстан.

Минулий тиждень я провів у Казахстані й кілька разів чув від своїх співрозмовників, що новостворена партія «Аділет» — чергове втілення тамтешньої «партії влади» — набере від 70 до 75 % голосів (остаточно здобула 71,17 %), і єдине питання звучало: скільки угруповань подолає 5-відсотковий виборчий бар’єр. Виявилося, що п’ять — ще два, зокрема «Зелені», залишилися за бортом.

🗳️ Қазіргі уақытта Оңтүстік Корея, Жапония, Қытай, Сингапур, Малайзия, Моңғолия, Индонезия, Таиланд және Вьетнамда шетелдік сайлау учаскелері өз жұмысын аяқтады.

🗳️ На данный момент зарубежные избирательные участки завершили свою работу в Южной Корее, Японии, Китае, Сингапуре,… pic.twitter.com/DwNZeLaPME

— MFA Kazakhstan 🇰🇿 (@MFA_KZ) August 23, 2026

І все ж «рутинні» вибори навіть у країнах, що класифікуються як автократичні, є важливою подією. По-перше, владні кола зацікавлені в якнайкращому результаті — досягнутому, наскільки це можливо, без фальсифікацій — і в безперебійному проведенні голосування та відсутності протестів і суспільних заворушень, адже з цієї нагоди своїх прихильників мобілізують і опоненти влади. По-друге, і це саме випадок, Казахстану, вибори показують реальний розподіл сил у владному таборі — який назовні може виглядати монолітом, але завжди складається з багатьох фракцій і груп із суперечними іноді інтересами: одні лобіюють окремі регіони країни, інші — той чи інший сектор економіки, а ще інші — фермерів, чиновників та силові структури.

Переломною подією в новітній історії Казахстану стали заворушення, які відбулися на початку 2022 року, коли спонтанні протести проти підвищення цін на зріджений газ переросли у масштабні заворушення. Демонстранти зайняли, зокрема, аеропорт в Алмати; за офіційними даними, тоді загинуло понад 200 осіб. У цих подіях, найімовірніше, відповідальними були люди з близького оточення колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, незадоволені тим, що їх обійшли у процесі передання влади: йдучи у відставку 2019 року, Назарбаєв вказав свого наступника — нинішнього президента Касима-Жомарта Токаєва — близького співробітника, який, однак, не входив до внутрішнього, найвужчого кола влади. Новому голові держави, якого обмежували повноваження попередника, вдалося стримати заворушення і позбутися опонентів, зосереджених у Комітеті національної безпеки — зокрема, він звернувся про втручання до Організації Договору про колективну безпеку, яку контролює Росія, але весь час мусив зважати на постназарбаєвський клан, який володів потужними фінансовими активами. Щоб обмежити його вплив на політику, ініціював реформу політичної системи.

Вона складалася з двох етапів. Головним елементом першого етапу, проведеного ще 2022 року, став конституційний референдум. Ним внесено до старого основного закону кількадесят поправок, змінюючи формулювання третини статей. Зокрема, обмежено можливість обирати президента лише до одного семирічного терміну. Восени відбулися вибори, на яких Токаєв забезпечив собі правління до 2029 року. Навесні цього року відбувся черговий референдум, на якому ухвалено нову конституцію. Скасовано Сенат — раніше парламент був двопалатним — що має спростити законодавчий процес.

Дострокові серпневі вибори пройшли спокійно і без суттєвих видимих ознак передвиборчої кампанії — один із моїх співрозмовників взагалі не знав, що наближається голосування. За попередньою оцінкою місії ОБСЄ, «вибори були технічно добре підготовлені, але відбулися в оточенні, позбавленому політичного плюралізму». Вони підтвердили, що президентська адміністрація ефективно управляє державою, а керувати однією палатою, безперечно, буде легше, ніж двома. Більше про наміри Токаєва ми дізнаємося за три роки. Конституційний суд оголосив, що він зможе знову балотуватися, позаяк новий конституційний закон «обнулює» нинішній термін повноважень. Хоча раніше Токаєв попереджав, що цього не планує (уже відбув скорочений термін у 2019 – 2022 роках), зараз він заявляє, що робити остаточні заяви надто рано.

Войцєх Ґурецький, головний спеціаліст Групи Туреччини, Кавказу та Центральної Азії в Центрі східних досліджень, автор репортажних книжок про Кавказ та Центральну Азію