Росія перейшла до нової тактики: замість коротких масованих атак — майже безперервні хвилі дронів, які виснажують українську протиповітряну оборону та тримають міста в постійній напрузі. Водночас активізувалася американська дипломатія. Вашингтон намагається просувати мирний план Дональда Трампа, а контакти між США та Росією стають дедалі інтенсивнішими. На цьому тлі виникає головне питання: чи справді сторони наближаються до завершення війни — чи лише створюють його видимість?
Журналіст та експерт із міжнародних питань Марек Сєрант каже, що не назвав це мирним процесом, тому що ніхто не сідає за стіл переговорів. Це просто імітація. Імітація, яка потрібна передусім Дональду Трампу, Путіну, але трохи й Україні. Україна теж не може сказати, що взагалі не буде ні про що говорити.
Особливо це стосується її тактики щодо Дональда Трампа. Він має бачити, що Україна готова сісти за стіл переговорів. І він це бачить. Трампу подобається, коли він може оголосити, що провів чергову прекрасну розмову зі своїм другом Володимиром Путіним, і вони про щось домовилися.
Але паралельно Росія продовжує атакувати Україну. І, на думку Марека Сєранта, це не суперечність, а частина стратегії Кремля. Тиждень безперервних обстрілів — до чого це має привести? До максимального виснаження українського суспільства, щоб воно почало тиснути на владу: мовляв, нам уже все одно, хай ця війна просто закінчиться.
Тоді питання про те, де проходитиме лінія розмежування — на сході трохи далі чи ближче, — стане менш важливим. Марек Сєрант називає парадоксальною ситуацію, коли Росія продовжує війну роками, не досягаючи заявлених цілей: «Війна — це, якщо подивитися з психологічної точки зору, своєрідна шизофренія. Ти розв’язуєш війну, щоб досягти чогось за короткий період часу. Але ти нічого не досягнув. Більше того, ти навіть втратив те, що мав».
За словами журналіста, Росія досі має ресурси для продовження війни, однак уже втратила значну частину свого міжнародного впливу.
Повністю програму "Погляд" слухайте в аудіоверсії