Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Пастка для союзників: як гібридні атаки Кремля випробовують міцність українсько-польського альянсу

14.09.2026 20:00
Від безпрецедентної солідарності до загострення суперечок — українські та польські експерти проаналізували причини напруги між двома країнами.
Аудіо
  • Пастка для союзників: як гібридні атаки Кремля випробовують міцність українсько-польського альянсу
      ()        ()         , 13  2026
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський (ліворуч) і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга (праворуч) при нагоді спільної пресконференції у Софійському соборі в Києві, 13 вересня 2026 року EPA/SERGEY DOLZHENKO

Українсько-польські взаємини пройшли шлях від безпрецедентної підтримки до складних суперечностей. Напруга між суспільствами зростає через історичні спори, аграрну конкуренцію та втому від війни. Експерти наголосили на активному втручанні зовнішнього ворога. Головним деструктивним чинником стала цілеспрямована діяльність російських спецслужб. Кремль застосовує складні психологічні технології для руйнування союзу двох держав повідомила директорка Інституту національної стійкості та безпеки Рена Марутян: «Я бачу в цьому саме інструмент саме російської гібридної війни, те, що ми називаємо зараз когнітивною війною».

Вона підкреслила зміну соціологічних настроїв щодо біженців. Будь-які стратегічні інтереси партнерства стають ціллю гібридних атак Росії. Ворожа пропаганда активно використовує чутливі історичні події, зокрема Волинську трагедію. Російські медіа роздмухують фейки про нібито реваншистські прагнення поляків щодо Західної України. Водночас перебільшується масштаб побутових конфліктів за участю мігрантів.

Правоохоронці та науковці спростували ці пропагандистські штампи конкретними фактами. Більшість поляків не має жодних зазіхань на українські землі. Справжній стан справ висвітлив викладач Варшавського університету Вітольд Родкевич: «Нас намагаються переконати, що польське суспільство, якщо говорити спрощено, є таким, як і російське суспільство. Це є абсолютною і цілковитою вигадкою».

За словами науковця, конфліктні ситуації є маргінальними. У Польщі зараз перебуває майже два мільйони українців, білорусів та росіян. Зростання кількості побутових непорозумінь є природним процесом при такій кількості іноземців.

Для виправлення ситуації аналітики запропонували відмовитися від надмірних емоцій. Державам варто оцінювати свої взаємини через призму прагматичних інтересів. Проблему термінології пояснив експерт Юрій Гаврилечко: «Країни не можуть втратити чи набути довіру. У нас немає кризи довіри. У нас є когнітивна криза через підсилення міфологічної свідомості».

Гаврилечко закликав прибрати міфологічний компонент із відносин. Тільки раціональний підхід дозволить подолати поточні суперечки. Реальні соціологічні дані демонструють успішну інтеграцію українців у польське суспільство. Більшість вимушених переселенців знайшли роботу та сплачують податки. Важливі деталі дослідження оприлюднила науковиця Катерина Настояща: «Ми з'ясували те, що ідентичність українська за кордоном наших українців посилюється».

Настояща зазначила, що 69% новоприбулих українців у Польщі працюють. Пропаганда лише посилює вже наявні розломи та суперечності. Для збереження діалогу обидві країни мають шукати компроміси.

Потенційний союз Києва та Варшави може стати основою для нового геополітичного блоку. Аналітики згадали про історичний досвід співпраці часів Великого князівства Литовського. Бачення перспектив регіону висловив Юрій Гаврилечко: «Або Україна і Польща підвищують свою суб'єктність і стають геополітичним гравцем, або вони розчиняються на периферії інших проєктів».

Обидві країни мають формувати практичні механізми взаємодії у сфері безпеки. Потрібен спільний аналітичний інструментарій для виявлення ворожих маніпуляцій. Пропозицію щодо моніторингу озвучила Рена Марутян: «Можливо, було б цікаво зробити якийсь спільний моніторинг, зробити якусь карту загроз спільних». Вона також наголосила на важливості раннього реагування на загрози.

Спільна робота науковців допоможе нейтралізувати ворожу пропаганду і інформаційні спецоперації. Важливу роль у стабілізації відіграє розбудова горизонтальних зв'язків між громадянами. Культурні та освітні проєкти сприяють формуванню реальної довіри. Спільна прагматична співпраця гарантуватиме безпеку всієї Східної Європи, переконані науковці.

Олександр Савицький

Побач більше на цю тему: Україна росія війна агресія

Професор Шаповал про 24 серпня 1991 року: Голос народу був почутий — було відновлено українську державність

24.08.2026 10:15
Про Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, його передумови, закулісні обставини та історичне значення — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).

Rzeczpospolita: Анджей Северин закликав поляків підтримувати Україну до її перемоги над Росією

24.08.2026 11:05
Актор Анджей Северин переконаний, що поразка України стане поразкою і для Польщі. Він закликав поляків не піддаватися антиукраїнським наративам та 24 серпня прийти на Замкову площу у Варшаві, щоб продемонструвати солідарність із Україною.

Польська преса про День Незалежності України

24.08.2026 15:00
Польські медіа сьогодні підсумовують 35 років незалежності України — говорять про її здобутки й поразки, випробування війною та майбутнє країни. Водночас увага прикута до російської антиукраїнської пропаганди, яка активно працює з польською аудиторією, та до польської солідарності з Україною, що зберігається попри політичні спроби посилити антиукраїнські настрої.

Найбільше поляки бажають українцям — миру

24.08.2026 18:15
Миру, витривалості та надії — ось чого поляки бажають українцям 24 серпня з нагоди 35-ї річниці незалежності України. У розмовах із Польським радіо для України вони підкреслювали, насамперед надії на закінчення війни та повернення до нормального життя.

Ян Кшиштоф Бєлецький: Визнання незалежності України було важливим для Польщі

24.08.2026 17:38
2 грудня 1991 року Польща стала першою країною у світі, яка визнала незалежність України. Колишній прем’єр-міністр Ян Кшиштоф Бєлецький розповів, чому для Варшави було важливо підтримати українську незалежність.