У ніч із середи на четвер у Волі Кробовській у Мазовецькому воєводстві сталася пожежа на наземній станції супутникового зв’язку Starlink. Вогонь пошкодив елементи інфраструктури живлення, зокрема розподільчу шафу та генератор. Пожежники загасили займання, ніхто не постраждав. Польські служби перевіряють, чи сталося воно через технічну несправність, чи могло бути наслідком навмисних дій. Станція є частиною інфраструктури Starlink у Центрально-Східній Європі, через яку забезпечується супутниковий інтернет, зокрема для користувачів в Україні. Оператором станції є польська телекомунікаційна компанія Exatel. Про перебіг розслідування в ефірі TVP Info розповів речник координатора спецслужб Польщі Яцек Добжинський. За його словами, повідомлення про пожежу надійшло близько 21:10 у середу, 23 вересня. Після того, як пожежники загасили вогонь, місце події взяла під охорону поліція. До роботи долучилися також співробітники Агентства внутрішньої безпеки.
Водночас віцепрем’єр і міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Ґавковський заявив, що не можна виключати версію диверсії. За його словами, пожежа могла бути спробою перешкодити роботі інфраструктури, яка має значення для забезпечення зв’язку в регіоні. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи пожежу під час зустрічі з президентом Болгарії Руменом Радєвим, закликав не робити остаточних висновків до завершення розслідування. Водночас він зазначив, що ситуація «виглядає погано», і наголосив, що уряду доводиться працювати в умовах підвищеної безпекової напруги.
Віцеспікер Сенату Польщі Мацей Живно в ефірі Польського радіо 24 заявив, що навіть до підтвердження версії про навмисний підпал Польща має посилювати стійкість критичної інфраструктури та пильність суспільства.
«Ми отримуємо черговий доказ того, що маємо посилювати власну стійкість і пильність у різних місцях. Адже ця спроба дестабілізації, як бачимо, також комунікаційної, буде спрямована на те, щоб викликати в нас, громадян, певне занепокоєння. І ми маємо цьому протистояти. Якщо це диверсія, то за такими діями стоять також гроші. Тривожно, якщо поляки погоджуються на дестабілізацію в країні за гроші. В історії ми рідко стикалися з явищами, коли поляки брали гроші й нападали на поляків. Тепер потрібно бути до цього особливо уважними», — зазначив політик.
Експерт із кібербезпеки Академії фінансів і бізнесу Vistula Іґор Протасовицький звернув увагу на вразливість критичної інфраструктури. За його словами, такі об’єкти не обов’язково мають вигляд військових споруд із цілодобовою охороною, а для атаки на конкретний об’єкт може бути достатньо невеликої кількості людей.
«На жаль, саме таких актів нам і слід очікувати. Потрібно усвідомлювати, що елементи критичної інфраструктури — це не бункери, заховані десь глибоко під землею та цілодобово охоронювані. Це об’єкти, які добре видно на поверхні землі, деякі навіть із дуже великої відстані. Вони оточені парканом і, можливо, перебувають під відеоспостереженням. І тому вони вразливі до таких ситуацій. На жаль, достатньо однієї-двох рішуче налаштованих осіб, які попередньо провели розвідку місцевості. І такі ситуації можуть повторюватися», — прогнозує експерт.
Він вважає, що російська диверсійна діяльність може спиратися на різні моделі залучення людей — від виконавців, які свідомо працюють за гроші, до осіб, яких вдається маніпуляціями спонукати до певних дій. Тому, на його думку, масштаби потенційної загрози можуть бути значними. Водночас захистити всі об’єкти критичної інфраструктури одночасно, за словами Протасовицького, складно. Тому необхідно визначати пріоритети — передусім захищати інфраструктуру, від якої безпосередньо залежить забезпечення населення.
Окремим питанням залишається кризова комунікація. У Польщі регулярно надходять попередження RCB (Урядовий центр безпеки), зокрема мешканцям східних регіонів країни у зв’язку з російськими атаками по Україні та можливими наслідками для польської території. Політолог та економіст з Інституту економіки і фінансів Університету Марії Кюрі-Склодовської Стефан Сенковський вважає, що уряд у цій ситуації опиняється перед складним вибором: недостатня кількість попереджень може призвести до пропуску важливої інформації, тоді як надмірна — до звикання суспільства до постійних повідомлень про загрози.
«Я думаю, що все-таки краще зробити більше, ніж менше. І важливо, щоб люди знали, що це постійно відбувається і що ми стаємо ціллю, можливо, навіть безпосередньою в цьому випадку, а точно безпосередньою ціллю провокацій, як у випадку з порушеннями росіянами польського повітряного простору. Думаю, також дуже важливо, щоб люди це усвідомлювали, особливо ті, хто може мати певну схильність звинувачувати українців у цій складній ситуації замість росіян, які все-таки розпочали цю війну і ведуть її», — зауважив Стефан Сенковський.
Професор Бартош Лукашевський із Папського університету Яна Павла ІІ у Кракові та Варшавської школи сільського господарства розглядає пожежу в ширшому контексті гібридних дій. Водночас він наголошує, що слова про можливу диверсію ще не означають остаточного встановлення винних.
«Коли міністр Ґавковський стверджує, що багато що на це вказує, це означає, що він не хоче ставити крапку. Питання, звичайно, в тому, чи мають служби всю необхідну інформацію. Однак, якщо говорити про те, що можна навіть назвати розгорнутою доктриною Герасимова, яка впроваджується в життя, тобто доктриною хаосу, дестабілізації ситуації в окремих західних державах, а Польща є саме такою державою, можна бути майже впевненим, що ми розуміємо, куди ведуть нитки, якщо йдеться про самих виконавців диверсії або принаймні про тих, хто стоїть за ними», — вважає Лукашевський.
За його словами, сучасна конфронтація відбувається не лише у військовій сфері. До неї він відносить також інформаційні операції, дезінформацію та спроби впливати на суспільні настрої. На думку експерта, метою таких операцій може бути не лише пошкодження конкретного об’єкта, а й створення хаосу та ускладнення ухвалення рішень у суспільстві. Водночас він застерігає від автоматичного приписування Росії кожного інциденту та наголошує на необхідності критично оцінювати інформацію.
Окремо політики та експерти обговорюють питання військового стримування. Мацей Живно вважає, що постійна присутність американських військових у Польщі навряд чи зупинила б гібридні дії, але могла б посилити стримування від прямої військової атаки.
Розслідування пожежі у Волі Кробовській триває. Польські служби перевіряють різні версії події, зокрема можливість навмисного підпалу. Прокуратура також проводить розслідування у напрямку можливих дій диверсійного характеру.
Polskie Radio 24 / IAR / опрацювала Христина Срібняк