Після нещодавніх нападів із застосуванням ножів у польських школах і громадському транспорті черговим приводом для занепокоєння стало повідомлення про можливий замах на прем’єр-міністра Дональда Туска та міністра національної оборони Владислава Косіняка-Камиша. Інформація про загрозу надійшла до правоохоронних органів електронною поштою.
У неділю, 11 жовтня, про неї повідомили громадськість. Польські служби безпеки терміново провели нараду, а новина швидко поширилася в медіа. Однак перші офіційні повідомлення не містили докладних пояснень щодо обставин справи, доказів підготовки нападу та рівня загрози. За кілька годин стало відомо про затримання чоловіка, якого підозрюють у погрозах і підготовці нападу.
Речник міністра-координатора спецслужб Яцек Добжинський заявив, що влада сприйняла повідомлення «смертельно серйозно». За його словами, служби оцінили ймовірність реалізації погроз як високу.
«Людина, яка повідомила нас про це, передала точну інформацію про того, хто хоче вчинити цей підлий акт. Інтенсивна робота правоохоронців завершилася затриманням підозрюваного. Після проведення процесуальних дій стане зрозуміло, якими будуть подальші кроки у цій справі», — повідомив Яцек Добжинський.
У зв’язку з погрозами на адресу польських посадовців затримали 60-річного жителя Нижньої Сілезії. У коментарі для газети «Rzeczpospolita» речниця Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Кароліна Галєцька пояснила, що отриманий лист містив конкретні відомості, які дали підстави поінформувати громадськість про можливу загрозу. За даними ЗМІ, затриманий шукав на праворадикальних форумах людей, готових здійснити замах із використанням вогнепальної зброї. Він також публікував адреси обох політиків і плани їхніх заходів на найближчі дні.
Водночас станом на 12 жовтня публічно не було підтверджено, що напад перебував на завершальній стадії підготовки, що підозрюваний мав зброю або що було визначено конкретну дату замаху. Остаточні висновки залежатимуть від результатів слідства, зокрема від установлених намірів підозрюваного, доказів підготовчих дій, можливих контактів та юридичної кваліфікації справи.
Експерт з питань безпеки, керівник Агентства зовнішньої розвідки Польщі у 2015–2016 роках Гжегож Малецький критично оцінив спосіб, у який влада повідомила про загрозу. На його думку, правоохоронці мали всі підстави серйозно перевірити отриманий сигнал. Проте публічна комунікація повинна чітко розмежовувати підтверджені факти та припущення. Коли влада заявляє про можливий замах, але не пояснює, на чому ґрунтується оцінка ризику, суспільство залишається в невизначеності.
«Суспільство, безумовно, потрібно інформувати, але надавати такі відомості, які допоможуть правильно оцінити ситуацію й обрати тактику поведінки. Тоді це має сенс. Натомість говорити: "Була спроба замаху, але більше ми вам нічого не скажемо" — безглуздо. Це лише загострює емоції та провокує спекуляції. Прямо кажучи, результат виходить протилежним до бажаного», — вважає Малецький.
За його словами, мета комунікації в кризовій ситуації — заспокоїти суспільство, надати людям достатньо інформації та допомогти їм правильно оцінювати ризики. Коли необхідних відомостей бракує, виникає протилежний ефект: люди починають панікувати й самостійно заповнювати інформаційні прогалини припущеннями.
«Одні роблять правильні припущення, інші — хибні. З’являються й ті, хто не просто намагається самостійно розібратися в ситуації, а свідомо посилює дезінформацію та дезорієнтацію суспільства. Тому, на мою думку, спосіб і обставини, за яких оприлюднили цю інформацію, не дали жодного позитивного результату», — наголошує експерт.
Російський опозиційний політик Геннадій Гудков у коментарі для Російської редакції Польського радіо для закордону не виключив, що за підготовкою можливого замаху може стояти Росія. Він звернув увагу на попередні випадки диверсій і замахів у Європі, які пов’язують із діяльністю російських спецслужб.
«Це, безумовно, шокуюча новина. Поки що ми не знаємо подробиць і не розуміємо, що могло стати причиною підготовки замаху. Ми знаємо, що Дональд Туск займає дуже жорстку й активну позицію щодо путінського режиму, підтримки України, припинення війни та перемоги України. Звісно, це може бути однією з причин, якщо за підготовкою замаху стоїть Росія та її спецслужби», — зазначив Геннадій Гудков.
Водночас він зауважив, що не можна виключати й внутрішньополітичних мотивів. У Польщі триває гостра політична боротьба, а тому слідство має перевірити різні можливі версії.
«Загалом однією з найсерйозніших версій, яка потребує ретельної перевірки, безумовно, є причетність російських спецслужб. Цілком можливо, що вони діють спільно з певними екстремістськими структурами всередині Польщі. Така версія видається цілком імовірною», — вважає політик.
Геннадій Гудков висловив сподівання, що польським спецслужбам, можливо за підтримки колег із західних та інших європейських країн, вдасться встановити обставини справи та з’ясувати, хто може стояти за погрозами.
При цьому станом на 12 жовтня публічних доказів причетності Росії до можливого замаху не було. Версія про російський слід залишається припущенням, яке потребує перевірки слідчими органами.
Причини та можливі мотиви погроз встановлюватиме слідство. Прем’єр-міністр Дональд Туск наголосив, що цей випадок не пов’язаний із нападами з використанням ножів, які останнім часом стали предметом суспільного занепокоєння.
Водночас Гжегож Малецький застеріг, що Польща зіткнулася з новими викликами безпеці, які потребують не лише оперативної реакції на окремі інциденти, а й системних рішень. На його думку, уряд має проводити відповідальну й прозору інформаційну політику, а опозиція — демонструвати відповідальну позицію. Політичні сили повинні усвідомлювати масштаб загроз і діяти задля спільної мети — збереження безпеки громадян та зміцнення довіри до державних інституцій.
«Потрібні сигнали, які засвідчать, що державні структури реагують на ці події. І вони є: ми чули про залучення близько 35 тисяч поліцейських до патрулювання шкіл тощо. Але це лише реагування на обставини, з якими ми зіткнулися зараз. Тепер держава має зробити кілька кроків уперед і продумати, як протистояти загрозам, що наростають, як діяти в нових умовах», — наголошує експерт.
За словами Малецького, події останнього тижня свідчать про зміну безпекового середовища, у якому живуть поляки та інші мешканці країни, зокрема іноземці. Це вимагає нових підходів як до реагування на конкретні інциденти, так і до запобігання потенційним загрозам.
«Ми маємо справу з новим ландшафтом безпеки, новою реальністю. Потрібні нові способи реагування. Це стосується як дій у відповідь на конкретні інциденти, так і побудови цілої системи заходів, які допоможуть виявляти загрози на ранніх етапах — розпізнавати їх ще до того, як вони стануть реальністю і призведуть до трагедії», — пояснює Гжегож Малецький.
Він також наголошує на необхідності системно працювати над причинами виникнення небезпечних ситуацій, а не обмежуватися посиленням заходів безпеки після чергового інциденту.
«Минулого тижня виявилася ціла низка проблем, над якими держава має серйозно замислитися й запропонувати конкретні довгострокові заходи. Вони повинні допомогти нам упоратися з новою реальністю, у якій ми опинилися», — підсумовує експерт.
Отже, розслідування можливого замаху має відповісти на ключові запитання: наскільки конкретними були наміри підозрюваного, чи мав він спільників і чи існує зв’язок із зовнішніми силами. Паралельно перед польською державою постає ширше завдання — вчасно виявляти загрози, забезпечувати суспільство достовірною інформацією та демонструвати спроможність інституцій діяти узгоджено в умовах нових викликів безпеці.
Підготувала Христина Срібняк