З огляду на роль Сполучених Штатів як світового гегемона, за виборами в цій країні – як президентськими, так і парламентськими – завжди стежать у всьому світі. Особливої ваги вони набувають нині, в умовах геополітичної турбулентності та дедалі крихкішого миру.
3 листопада 2026 року у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу, які стануть своєрідним референдумом щодо перших двох років президентства Дональда Трампа та рівня довіри до його адміністрації. Американці обиратимуть усіх 435 членів Палати представників і третину складу Сенату – двох палат Конгресу, в обох з яких нині більшість мають республіканці. Американці теж обиратимуть губернаторів у 36 із 50 штатів, а також візьмуть участь у низці референдумів на рівні штатів.
Для Трампа це випробування гряде на тлі тривожних сигналів щодо його підтримки у суспільстві: згідно з нещодавнім опитуванням Ipsos на замовлення Reuters, його рейтинг підтримки впав до найнижчого рівня за час другого президентського терміну і складає 31%.
Ерозія довіри до президента серйозно послаблює позиції Республіканської партії та збільшує шанси демократів здобути більшість принаймні в одній із палат Конгресу. Результати голосування визначатимуть не лише подальшу долю внутрішніх ініціатив Трампа, а й здатність Вашингтону проводити послідовну зовнішню політику в час міжнародної нестабільності, зокрема з огляду на війну в Україні.
Для програми «Міжнародний (без)лад» цю тему прокоментував політолог Джон Стенлі Міцгєль – викладач Колумбійського університету і Центру досліджень Східної Європи Варшавського університету.
«Я проаналізував штати, в яких демократи мають найбільші шанси на перемогу у виборах до Сенату – це Аляска, Джорджія, Мічиган, Північна Кароліна та Огайо. Демократи також мають значну перевагу в боротьбі за Палату представників. За прогнозами, ймовірність того, що вони повернуть собі більшість у цій палаті, становить від 77 до 90%.
Отже, наразі демократи перебувають у дуже сприятливій ситуації. І цьому не варто дивуватися, адже на проміжних виборах американці нерідко оцінюють президента за тим, наскільки він виконує обіцянки, дані під час виборчої кампанії. А тут до того ж додається вся історія із зовнішньою політикою».
Якщо довіряти результатам опитування Reuters та Ipsos, свідчать, що 47% відсотків респондентів готові голосувати за демократів, тоді як лише 35%– за республіканців. Це добра новина для демократів. Але все не так просто, адже бувають ситуації, коли такі дані не відповідають дійсності, коли справа доходить вже до голосування. Джон Міцґєль.
«Це правда. І, можна сказати, самі запитання не завжди адекватні ситуації. NBC оприлюднило дані, згідно з якими 66% опитаних незадоволені Трампом загалом. Це надзвичайно багато. Це означає, що він фактично може розраховувати лише на своїх прихильників, на республіканців. Та й серед них лише 60 відсотків підтримують Трампа.
Чому так? Є різні опитування, які свідчать, що американці, як завжди, більше переймаються внутрішніми проблемами. Зокрема, інфляцією: 84 відсотки опитаних називають її головною проблемою. Систему охорони здоров’я вважають серйозною проблемою 69 відсотків респондентів. Що ж до економіки загалом, то 85 відсотків опитаних називають її проблемою – про це повідомило агентство Associated Press.
Аж 66 відсотків американців незадоволені зовнішньою політикою. І йдеться не лише про російсько-українську війну, а й про всю зовнішню політику, яку проводить Трамп.
За даними Pew Research Center, 66 відсотків опитаних вважають, що Трамп не ухвалює правильних рішень щодо російсько-української війни. З іншого боку, аж 60 відсотків республіканців вважають, що він діє правильно. Проте 60 відсотків республіканців – це не така вже й велика частка.
Отже, немає жодної групи, яка була б задоволена тим, що робить Трамп. Я навіть сказав би, що все це свідчить про те, що на американських виборах республіканці ганебно їх програють».
Пересічних американських виборців передусім цікавлять внутрішні справи, але рекордно ціни на пальне – це вже зовнішня політика. І тут постає питання війни з Іраном, яка триває й ніяк не закінчиться, з огляду на, що Трамп пішов на дизельну угоду з Путіним.
Експерт відповів на питання про те, як американці сприймають домовленість, яка, по суті, б’є по Україні та союзниках, але водночас нічого особливого не дає? Адже ціни на пальне не знизяться лише через часткове скасування обмежень і санкцій щодо Російської Федерації.
«Це взагалі відвернення уваги від ключової проблеми. Для Трампа головне – не російсько-українська війна. Його не надто цікавить майбутнє України чи завершення війни. Його цікавлять вибори, які відбудуться за два тижні.
Він фактично ігнорує очевидні факти. Якби він звернувся до Канади з проханням збільшити постачання канадського дизелю приблизно на чотири відсотки, це дозволило б розв’язати ту саму проблему. І для цього не знадобилося б жодних додаткових транспортних витрат чи інших особливих видатків. Але Трампу йдеться не про це.
Йому потрібно переконати людей у чомусь, що, зрештою, не матиме жодного ефекту до виборів. Тож, знову ж таки, я думаю, що він просто уникає реальності й створює ситуацію, у якій люди вірять у те, що не є реальним».
Як вже було сказано, дуже ймовірно, що демократи переможуть на виборах до Палати представників і матимуть там більшість, а от із Сенатом ситуація значно складніша.
Співрозмовник програми «Міжнародний (без)лад» прокоментував ймовірні, якщо конфігурації, наприклад, демократам вдасться взяти під контроль обидві палати Конгресу й здобути в них більшість. Ось, що він каже про те, як це може вплинути на позицію адміністрації Сполучених Штатів щодо війни в Україні і на можливість протидіяти шкідливим діям Трампа.
«Якщо демократи отримають більшість, наприклад, у Сенаті, вони, звісно, зможуть вживати заходів, щоб блокувати певні ініціативи президента Трампа. А більшість у Конгресі означає, що вони можуть просто заявити, що не виділятимуть коштів на ті чи інші заходи.
У зв’язку з цим друга половина президентського терміну Дональда Трампа може виявитися значно складнішою для нього, зокрема в питаннях суто адміністративного характеру».
Говорячи про другу половину президентського терміну американського президента, Джон Міцгєль звертає увагу на хиткий стан здоров’я 80-літнього очільника США.
«Як відомо, президент Трамп має не надто добрий вигляд, коли з’являється в соціальних мережах. Він дуже часто засинає під час зустрічей, на його тілі помітні різні ознаки, які свідчать про те, що все не так добре, як стверджують його лікарі. Можливо, навіть у його власній партії почнуть замислюватися над тим, що станеться, якщо трапиться те, про що насправді ніхто не хоче говорити вголос. Що буде, якщо президент Трамп піде з життя? Його місце посяде Джей Ді Венс.
Останнім часом Венс дещо дистанціювався від політичного курсу президента. Хоча відкрито про це не говорять, він просто не підтримує деякі речі. Тож у недалекому майбутньому може скластися ситуація, за якої все зміниться і Білий дім почне діяти зовсім інакше».
Політолог також прокоментував ймовірність ініціювання проти Трампа імпічменту з боку демократів у разі їх абсолютного успіху під час часткових виборів 3 листопада. Як відомо, за першого президентства у 2018 році щодо нього було ініційовано цю процедуру, але тоді це не було доведено до кінця.
«На жаль, дуже сумнівно, що демократи здобудуть 66 голосів у Сенаті. А саме стільки голосів було б потрібно, щоб імпічмент мав реальні шанси на успіх. Тому, найімовірніше, цього не станеться.
Водночас демократи в Сенаті та Конгресі можуть зробити дуже багато, щоб повернути здоровий глузд не лише в зовнішню політику, а й у внутрішні справи, змусити уряд мислити логічно та ухвалювати рішення, які матимуть бодай якісь шанси протидіяти, наприклад, інфляції.
Адже для більшості американців інфляція та економічна ситуація – це найважливіші питання, найсерйозніші проблеми. На це вказують 84–85 відсотків опитаних. І поки що не видно, щоб президент Трамп приділяв цим питанням належну увагу. Тож це ще один елемент того рахунку, який за два тижні виставлять на виборах і який покаже, кому доведеться за нього платити».
Говорячи про Україну і її відносини зі США, то ситуація дуже складна. Як ми знаємо, на неї зараз чинить потужний тиск американська адміністрація на чолі з президентом Трамп. Йдеться, зокрема, про Starlink, обмеження роботи цієї системи та її військової версії для ЗСУ. Крім того, досі за заявами Києва, Україні не надають завчасні попередження про балістичні удари. Доступ до різноманітних ресурсів і можливостей також обмежують. Ба більше, адміністрація Трампа вже неофіційно блокує постачання американської зброї Україні в межах програми PURL. Тобто йдеться про програму, за якою союзники закуповують американську зброю та техніку для України.
Виникають сумніви, чи цей колосальний тиск Трамп не матиме позитивних наслідків для Путіна? Чи все-таки йому не вдасться змусити Україну погодитися на мир на умовах агресора? В цьому питанні Джон Міцгєль не має ані тіні сумніву.
«Я не можу собі уявити, щоб українці погодилися на щось подібне, позаяк вони самі відповідають за власну безпеку і ніколи не підуть таким шляхом. Думати, що вони капітулюють – це просто ідіотизм.
Другий ідіотизм полягає в тому, що Сполучені Штати фактично стають на бік Путіна і все це задля заробітків у Росії в приватних інтересах. Для більшості американців це також не те, що вони хотіли б бачити у поведінці свого президента. Американці – інші. Вони й далі вірять у демократію та свободу. Саме в цьому й полягає суть усього, про що ми говоримо.
Свобода для українців і те, що українською називають самостійністю, а англійською – це sovereignty, тобто суверенітет. Саме це є суттю справи України – ніхто не може цього в них відібрати. Українці мають на це право».
Повертаючись до проміжних виборів у Сполучених Штатах: як ми пам’ятаємо, десять років тому відбулися вибори, на яких Дональд Трамп переміг і розпочав свій перший президентський термін. І тут пригадується історія про російське втручання через – тролів, дезінформацію та інші засоби – у президентській вибори. Тоді так і не вдалося остаточно встановити, наскільки сильно це вплинуло на перебіг і результати тієї виборчої кампанії десятирічної давнини.
Зараз Росія не менше, якщо не більше зацікавлена в тому, щоб Республіканська партія, виразником якої є Трамп, перемогла на проміжних виборах. Експерт таке говорить про загрозу втручання в американський електоральний процес, як це було у 2016 році.
«Я не маю сумнівів, що російські спецслужби працюють безперестанку. Проте наскільки я бачу, ця діяльність є дуже неефективною. Однак у пресі з’являються повідомлення про різні заходи, спрямовані на те, щоб заплутати ситуацію та створити умови, за яких республіканці могли б отримати більше голосів. Однак я не думаю, що цього разу такі дії дадуть якийсь результат. Нинішня ситуація інша. Те, що Трамп відкрито співпрацює з Путіним – це зовсім інша справа. Тут не потрібні спецслужби, щоб побачити, що між президентом Трампом і президентом Путіним існує певна домовленість, і навіть більше.
Впродовж останніх десяти років неодноразово й голосно говорили про компромат, який Путін нібито має на президента Трампа. Тому я не думаю, що це матиме суттєвий вплив на нинішню ситуацію. І я сказав би навіть більше: американці значно більше переймаються власними справами. Передусім власною економікою. Вони вже не вірять у всі ті речі, про які президент Трамп голосно заявляє, а наступного дня від своїх слів відмовляється. Мені здається, що ці вибори увійдуть в історію як велика перемога демократів».
Повна версія програми у прикріпленому звуковому файлі.
Матеріал підготував Назар Олійник