X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Проф. Новак: впливи Путіна помітні у ЗМІ, які висміюють союз Польщі із США

22.08.2019 12:47
Журналіст сайту wPolityce Томаш Пласкота поставив проф. Новаку ряд питань стосовно впливу історичної політики Кремля на сучасні події
Prof. Andrzej Nowak
Prof. Andrzej NowakJ. Konecki/ PR

Один з найвизначніших сучасних польських істориків і совєтологів професор Анджей Новак в інтерв’ю для сайту wPolityce.pl назвав ЗМІ, присутні на польському ринку, які найбільш сприяють політиці Москви:

,,Впливи Путіна помітні в публікаціях видань Gazeta Wyborcza, Newsweek або TVN. Там висміюють значення польсько-американського альянсу. У цих виданнях підкреслюють, що, по суті, нічого корисного із цього альянсу для Польщі не виникає. Там переконують, що найліпше знов було б порозумітися із Владіміром Путіном, так як це робив десять років тому Дональд Туск’’.

Журналіст сайту wPolityce Томаш Пласкота поставив проф. Новаку ряд питань стосовно впливу історичної політики Кремля на сучасні події.

wPolityce.pl: Росія намагається вибілити пакт Ріббентроп-Молотов. Шеф розвідки Сєрґєй Наришкін під час відкриття виставки, присвяченій ІІ світовій війні, заявив, що: ,,Радянський Союз був примушений підписати пакт про неагресію із Німеччиною доби Гітлера’’. Як ви це прокоментуєте?

Проф. Анджей Новак: Це нічого нового у історичній політиці Російської Федерації. Такий напрямок визнано обов’язковим у 2005 році, коли Владімір Путін у неосталінському дусі зорганізував величезні святкування 60-тих роковин закінчення війни. Примружування очей на це явище частиною всесвітних ЗМІ, але й, ще гірше, також рядом польських мас-медія, тривало довго. І це завжди більш мене журило ніж рішення, на які не маємо жодного впливу як громадяни держави, яка не може впливати на імперіальну політику великого сусіда. Варто нагадати, що тексти, які намагалися вибілити пакт Ріббентроп-Молотов, друкували також в нашій державі. Мені дивно, що сайт wPolityce, подібно як й інші сучасні польські ЗМІ, забувають, що десять років тому Newsweek або Gazeta Wyborcza писали про пакт Ріббентроп-Молотов.

wPolityce.pl: Пан професор каже про статті, які друкували під час візиту прем’єра Владіміра Путіна на Вестерплятте у 2009 році?

Проф. Анджей Новак: Так, маю на думці публікації, які з’являлися в ході підготовки візиту у Сопоті. Нагадаю, що тоді з’явився хіба один з найбільш ганебних та скандальних текстів в історії польської журналістики після 1989 року. Звісно йдеться про публікації, які стосуються історії.

wPolityce.pl: Де з’явився цей текст?

Проф. Анджей Новак: Текст з’явився у виданні Gazeta Wyborcza і повністю вибілював пакт Ріббентроп-Молотов. Автор статті пішов навіть далі від пропагандистів Путніа у справі пакту Ріббентроп-Молотов, тому, що ствердив у ньому, що це був нормальний політичний договір, яких десятки або сотні підписували в історії міжнародної політики. Відтак не треба дивуватися, що таке порозуміння підписано. Можна лише дивуватися глупоті Польщі. Це відбувалося під гаслом боротьби із польською мартирологією. Переконували, щоб позбутися врешті решт поганих спогадів, бо це нормальне явище, що міцні сусіди ведуть між собою переговори і узгоджують інтереси. А якщо Польща настільки дурна, що не може до цього достосуватися, то це її вина. У цю схему вписувалися дурниці , які писав пан Пьотр Зиховіч, який підтримував цю пропаганду, і твердив, що Польща сама собі винна. Про Гітлера та Сталіна, по суті, не варто говорити, а треба зосередитися на польській дурості. На жаль, цього роду сприймання дедалі міцніше закорінюється у світовій історіографії. Нещодавно я прочитав останній синтез історії Росії, написаний двома визначними авторами: Валері Ківельсон й Рональдом Ґріґором Суни. У книзі відсутня яка-небудь замітка про пакт Ріббентроп-Молотов. Загалом, це велике вихваляння російської імперії як ліпшої альтернативи стосовно зла, яке буцімто становить нація та національна держава. Російську імперію представляють як альтернативу малим ,,наційкам’’, які перешкоджають влаштовувати порядок світу, зокрема у настільки мало цивілізованому регіоні як Центрально-Східна Європа. Такий погляд, у якому ця пропаганда, про яку Ви питаєте, зустрічається із симпатією і має своє відлуння. Пакт Ріббентроп-Молотов оцінюється як документ, у якому може були якісь незручності. Але, по суті, це нормальне явище, що міцні держави стабілізують міжнародні відносини згідно зі своїми інтересами. Завдяки чому так було, бо так завжди повинно бути. Якраз тоді це могло отримати більш гострі форми, але якщо була гостра форма, то це вина виключно таких невідповідальних демократій. Це поняття часто чути по відношенню до Польщі й до малих держав: Литви, Латвії та Естонії, котрі нині російська пропаганда обвинувачує ще міцніше ніж Польщу. Такий погляд більш мене непокоїть від постійної, послідовної пропаганди, що лунає з Росії. У західній публіцистиці з’являється дедалі більш сприятливе її відлуння. У тексті, надрукованому у „Le Monde diplomatique”, французька історик ствердила, що 17 вересня 1939 року Совєтський Союз заявив свій суверенітет у німецько-польському конфлікті.

wPolityce.pl: Але це не має нічого спільного із фактами.

Проф. Анджей Новак: Звісно це немає нічого спільного із фактами, але таке твердження з’явилося у тексті. Це більш непокоїть від того, що твердить міністр закордонних справ Російської Федерації на виставці в Росії. Це нічого нового, ні нічого гострішого від того, що говорили десять років тому. Нагадаю, що тоді хвиля пропаганди, що оправдовувала пакт Ріббентроп-Молотов, була в Росії сильнішою.

wPolityce.pl: У чому це проявлялося?

Проф. Анджей Новак: Тоді з’явилася публікація видана Службою зовнішньої розвідки Росії. Це була добірка матеріалів, які мали засвідчувати про те, що Польща майже підписала якийсь договір з Гітлером. Проте не відомо завдяки яким чудесам, але внаслідок щасливого для Росії збігу обставин, Сталін зумів буцімто врятувати перед пактом Пілсудський-Гітлер чи Бек-Гітлер Совєтів та цілу Європу. Нині хвиля агресивних дій проти історичної правди пливе добре підготованим річищем. Вражає те, що ця хвиля зустрічала позитивні відлуння в Польщі. Нині про це забувають. Не згадують того, наскільки ганебні тексти на цю тему друкувало видання Gazeta Wyborcza aбо Newsweek. Вони робили це, щоб лише доказати, що прем’єр Дональд Туск, стискаючись з прем’єром Владиміром Путіном на пірсі у Сопоті, правий, а не правий був президент Лєх Качинський, котрий нагадав правду про історію пакту Реббентроп-Молотов та спалах ІІ світової війни. Нині ми збираємо урожай цієї забріханості та маніпуляцій історією. Це становить причину справжнього занепокоєння.

wPolityce.pl: Які Росія веде реальні дії, що виникають із спроб оправдати пакт Ріббентроп-Молотов? Чи це була війна з Грузією?

Проф. Анджей Новак: Це оправдання імперіального менталітету, яка полягає у наступному – якщо у тебе є сила, то мусиш її вжити, щоб домінувати над слабкішими. До цього це зводиться. І можеш це чинити такими методами, які, якраз, у даний момент залишаться без покарання. Якщо можеш вторгнути військом до сусідньої держави і існує шанс, що ніхто сильніший від тебе не реагуватиме, то варто вирішити про такі дії. Від Росії міцніша лише Америка. Звісно Китай також вагомий, але він якраз у нашому регіоні не виконує великої ролі. Коли Росія може розраховувати на дії військовим методом без небезпеки серйозного удару із сильнішою від себе Америкою, то це робить. На цьому полягала практична пам’ять про пакт Ріббентроп-Молотов інтерпретованим так, а не по іншому  пропагандистами Пітна. Тому вагомий захист реальної присутності та дій НАТО у нашій державі. Тому настільки пригноблюють ефективні дії Путіна у ставленні під сумнів доцільності присутності американських військ на нашій землі. Впливи Путіна помітні у публікаціях ЗМІ: Gazeta Wyborcza, Newsweeka, TVN. Там висміюють значення польсько-американського альянсу. Наголошують, що, по суті, нічого корисного із цього альянсу для Польщі не виникає. Там переконують, що найліпше знов було б порозумітися із Владіміром Путіном, так як це робив десять років тому Дональд Туск. Думаю, що варто на цього роду практичні реакції звертати увагу міцніше ніж лише на суто історичні роздуми пов’язані з пактом Ріббентроп-Молотов.

Джерело: wPolityce, інтерв’ю провів Томаш Пласкота/АР