Польське видання «Sieci» надрукувало статтю Якуба Авґустина Мацєєвського про зовнішню політику нинішнього шефа Європейської Ради – Дональда Туска, ще за часів його лідерства у Громадянській платформі, зокрема стосовно Москви.
«Дональд Туск намагається виконувати роль твердого політика, який чинить опір російським неоімперським домаганням, тимчасом важко знайти більш підпорядкованого Кремлю лідера. Його правління в Польщі було поклонами володарям Кремля», – аналізує політику Туска як прем’єра польського уряду публіцист Якуб Авґустин Мацєєвський.
На його думку: «Громадянська платформа під головуванням Туска була найбільш проросійською партією польської політичної сцени від часів комуністичної Польської об’єднаної робітничої партії. Про цю ганебну сторінку Громадянскьої платформи треба постійно і однозначно нагадувати».
Автор саттті наголошує: «Правління Туска в Польщі стало пальним безпрецедентної польсько-польської війни, а його головування у Європейській Раді – це епоха зверхності бюрократів ЄС, наповнена кризами ЄС. Проте зухвалість Туска ніколи не стосувалася двох політичних гравців – Німеччини та Росії. Доки Кремля не випросили зі світових еліт у 2014 році, лідер Громадянської платформи був для Путіна мостом, по якому російський лідер входив до Європи».
Польський публіцист наводить факти, які підтверджують його слова:
«Навіть прокуратура у Польщі підтверджує, що віцепрем’єр уряду Громадянська платформа – Польська селянська партія Вальдемар Павляк міг у 2010 році взяти хабар від Москви. Співробітник Туска хотів продовжити невигідний Польщі газовий договір з Росією аж до 2037 року. Міністр транспорту та будівництва Славомір Новак у 2012 році викликав захоплення в Москві, коли проявив ентузіазм відносно будівництва енергетичного мосту між Калініградською областю та північною Польщею. Польський кабмін Туска дозволив, щоб Москва та Берлін завершили свій знаковий геополітичний проєкт – будівництво газопроводу Північний потік дном Балтійського моря».
Пубіцист Мацєєвський нагадує, що протилежну позицію прийняли Лєх та Ярослав Качинські:
«Зміст славнозвісної промови – попередження Лєха Качинського у Тбілісі із серпня 2008 року, у якій глава держави остерігав перед російською агресією, записала в свою програму партія Право і справедливість. У серпні 2010 року Ярослав Качинський написав до західних політиків листа, який отримали, серед іншого, всі європарламентарі. Лідер ПіС заявив у ньому: «Політика поступок стосовно Росії з боку дотеперішніх європейських та позаєвропейських союзників не заохочує інших держав бути з євроатлантичними колами в добрий і поганий час». Качинський засудив двосторонні порозуміння держав-членів ЄС із Росією, які встановлено в обхід структур західної спільноти.
Мацєєвський вказує також на інші русофільські схильності Туска:
«Якби у 2010 році відбувся кастинг на найбільшого русофіла Європи, Дональд Туск мав шанс стати переможцем. На біографії Туска вже назавжди залишиться пляма обіймів із Путіном на місці смоленської трагедії, передача слідства колишнім офіцерам КДБ, кампанія потепління відносин з Росією. Нині вже усувають ганебні пам’ятники Червоній армії в Польщі, але у травні 2010 року ліберали закликали палити під ними лампадки – у подяці за визволення. Внаслідок правління Туска, наша держава має на совісті не лише прихильність до Росії та освоювання ЄС із російським нахабством, але також пасивність стосовно України».
У підсумках автор статті пише про забріханість нинішніх політиків:
«Нині такі політики як Туск можуть собі підписувати світлини і моргати оком своїм прихильникам, буцімто вони обурені поведінкою Путіна, але люди, що не хворіють на політичну амнезію знають, хто впустив Путіна в чоботах у сіни Європи і дозволив вивернути ігровий столик. Ми дозволили Тускові не лише на майже декаду проросійського правління, але нині дозволяємо йому вдавати, що нічого не сталося, а його партії здобувати понад 20 відсотків на парламентських виборах».
Джерело: «Sieci», wpolityce.pl, Автор: Якуб Авґустин Мацєєвський/А.Р.