Естонія заборонила у себе діяльність кремлівського пропагандистського агентства «Спутнік». Місцева влада пояснює своє рішення санкціями з боку ЄС, проте свою самостійну інформаційну війну з росіянами веде вже віддавна.
Наприкінці осені естонська влада справді прийняла рішення про те, аби позбутися «Спутніка», а працівників його місцевої редакції почала викликати на допити. Офіційною причиною цього стали санкції ЄС проти Дмітрія Кісєльова, одного з керівників державного концерну «Россія сєґодня». У жовтні Swedbank, що обслуговував банківські рахунки «Спутніка», відмовив редакції в своїх послугах. Жодна інша фінансова установа не захотіла його замінити. Тоді естонський міністр закордонних справ Урмас Рейнсалу заявив, що працівників «Спутніка» вважає не журналістами, а «пропагандистами», хоч негайно заперечив, що це було безпосередньою причиною закриття редакції.
Рішення Таллінну, що його розкритикувала, зокрема, ОБСЄ, не було, однак, піонерським у цій частині Європи. Так, власне, декілька місяців тому литовськомовний сайт «Спутніка» вирішив заблокувати Вільнюс. Росіяни, однак, у закритті представництв свого пропагандистського мовника вбачають дії британців, котрі протягом останніх тижнів посилили обмеження щодо російських журналістів. У грудні Лондон відмовив у видачі візи одному з них, а іншому – в її продовженні.
А.М.