X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Rzeczpospolita: Небачена лавина безробітних накриває Польщу

22.05.2020 10:19
Може виявитися, що українці, котрі обходяться (підприємцям – ред.) дешевше та не користаються з допомоги на час кризи, у декотрих галузях витіснятимуть польських працівників.
Ілюстраційне фотоВолодимир Прядко/УСПР

За місяць епідемії джерело прибутку втратило вп’ятеро більше людей, аніж на початку кризи 2008 року, - пише Матеуш Жемек у газеті «Rzeczpospolita».

Відповідно до даних з реєстру застрахованих осіб Закладу суспільного страхування, доступ до якого отримав часопис, зараз спостерігається небачена раніше хвиля звільнень. Упродовж квітня з реєстру зникли 163,5 тисяч працівників, за яких внески на пенсійне страхування платили підприємці. Це значить, що вже за перший місяць кризи, викликаної епідемією коронавірусу, кожен сотий застрахований у цій установі втратив працю і легальне джерело прибутків.

«У першу чергу, джерело прибутків втратили особи, що працюють на основі цивільно-правових договорів або ж самопрацевлаштовані. Таке зменшення робочих місць означає побиття існуючого рекорду, що у листопаді 2008 року досяг 34 тис. ставок. Число звільнень, викликаних епідемією COVID-19, майже вп’ятеро більше», - коментує Анджей Кубісяк, заступник директора з досліджень і аналітики у Польському економічному інституті.

Зі слів Марлєни Мальонґ, міністра родини, праці і суспільної політики, випливає, що за прогнозами її міністерства до кінця року число безробітних може зрости у Польщі до 1,3-1,4 млн осіб. Зростання безробіття упродовж наступних місяців на 350-450 тисяч людей – це, однак, досить скромні підрахунки, якщо взяти до уваги квітневі дані з Закладу суспільного страхування. Якщо дана тенденція збережеться, то півмільйона людей опиняться на вулиці ще перед періодом відпусток.

Наразі не видно також обіцяного підвищення допомоги для безробітних до 1300 злотих та спеціальної солідарної допомоги на час кризи. Хоча з вуст політиків постійно виходять заяви про швидку зміну законодавчих положень, проекту змін до закону ще не оприлюднили, а отже невідомо, якими будуть умови виплати такої допомоги.

На додаток, чверть викреслених з реєстру застрахованих осіб Закладу суспільного страхування – це іноземці. Проте й надалі 620 тисяч працівників, насамперед з-поза східного кордону Польщі, попри кризу зберегли свої робочі місця. «Це несподівано незначне скорочення числа застрахованих іноземців, - каже Лукаш Козловський, головний економіст Федерації польських підприємців. – Ті, що були застраховані у Закладі суспільного страхування, мали, ймовірно, більш стабільну працю, ніж решта іноземців, з яких до 180 тисяч наприкінці березня були змушені виїхати з Польщі».

Може, отже, виявитися, що українці, котрі обходяться (підприємцям – ред.) дешевше та не користаються з допомоги на час кризи, у декотрих галузях витіснятимуть польських працівників.

А.М.