X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Риторичний ревізіонізм Орбана. Серйозні побоювання України та Словаччини»

04.06.2020 16:00
Видання «DGP» у 100-річчя Тріанонського договору пише про риторичний ревізіонізм Орбана щодо сусідніх країн, зокрема, й України
-          100-
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в угорському парламенті під час вшанування 100-річчя підписання Тріанонського договоруPAP/EPA/Tibor Illyes

Сусіди Угорщини по-різному реагують на риторичний ревізіонізм Віктора Орбана. Землі, що до 1920 року були частиною Королівства Угорщина, сьогодні входять до Австрії, Хорватії, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії та України. Але акція з підтримки діаспори Будапештом призводить до політичних ефектів здебільшого в Румунії, Сербії, в Словаччині та Україні, бо саме у цих країнах нині компактно живе значна угорська меншина, - пише на своїх шпальтах «Dziennik Gazeta Prawna», нагадуючи про 100-річчя підписання 4 червня 1920 року Тріанонського договору, що позбавив Угорщину двох третіх її тодішніх територій, вписавши глибоку «травму» у пам’ять угорців.

Як пише газета, стурбованість влади Румунії посилилася після російської анексії Криму в 2014 році. Видання нагадує про посилення риторичного ревізіонізму там місцевою етнічною групою угорців – секеями у Семигороді на півночі Румунії, а також провокативними спробами створення автономії «Секейської землі». Хоча, як читаємо у публікації, досі центральній владі у Бухаресті вдавалося блокувати подібні ініціативи.

Стурбовані також Словаччині, де угорці компактно проживають вздовж усього прикордоння. Але, як нагадує видання, ще в 2010 році словацький уряд, побоюючись роздавання їм угорських паспортів, ввів заборону на подвійне громадянство. Однак, на відміну від відносин з Румунією, уряд Орбана зміг добитися певного зближення зі Словаччиною, що вплинуло на поставу словацьких угорців, політичні представники яких все рідше згадують про автономію. Обидві столиці намагаються також прагматично не роздмухувати діаметрально протилежних бачень історії, - читаємо у статті.

Однак травневий допис Орбана у Facebook з мапою Великої Угорщини викликав гнівну реакцію у всіх сусідів, - пише видання. Зокрема, протест висловила Словенія, а президент Хорватії закликав не реагувати на провокацію. Несподівано спокійно натомість відреагувала тільки Сербія, яка, як зауважує автор, після розпаду Югославії та втрати Косова, відчуваючи подібні до угорських фантомні болі, є вразливою до подібних мап.

Водночас, як наголошує польське видання, найбільш рішучі кроки уряд Орбана дозволяє собі щодо України, яку у Будапешті вважають найслабшим сусідом, а отже найбільш податливим на тиск, - читаємо у статі. Київ після втрати Криму та початку війни на Донбасі алергічно реагує на всі ознаки, що можуть асоціюватися із сепаратизмом. Результатом щонайменше стало зацікавлення українських спецслужб угорською меншиною, прикладом чого була реакція після того, як футбольна команда закарпатських угорців під назвою «Kárpátalja» (угорська назва Закарпаття) виграла у 2018 році чемпіонат світу регіонів, котрі не входять до ФІФА. Українська асоціація футболу тоді довічно дискваліфікувала українську частину команди, а громадянам Угорщини, котрі грали за неї, заборонила в’їзд до України.

Як пише польське видання, українці, як і словаки, не дозволяють подвійного громадянства, а коли попередня влада ухвалила закон про захист української мови, організовуючи при цьому можливість навчання мовами нацменшин, стався вибух. Угорська меншина із Закарпаття є єдиною, яка здобувала освіту своєю мовою від дитячого садка до університету. У відповідь Угорщина в 2017 році заблокувала співпрацю України з НАТО, що для країни, в якій триває війна, є особливо докучливим. Прогресу не сталося і під час нещодавнього візиту міністра закордонних справ України Дмитра Кулеба до Будапешту, хоча обидві сторони погоджувалися, що компроміс вже близький, - пише «DGP».

Т.А.