X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

GW: Скільки українці витрачають у Польщі?

22.07.2020 10:36
Українські економічні емігранти ніколи не були марнотратцями, проте досвід останніх місяців змусив їх до ще більшої ощадливості. Як вони собі дають раду? – питає Марта Пьонтковська на шпальтах часопису «Gazeta Wyborcza»
Ілюстраційне фотоВолодимир Прядко/УСПР

Українські економічні емігранти ніколи не були марнотратцями, проте досвід останніх місяців змусив їх до ще більшої ощадливості. Як вони собі дають раду? – питає Марта Пьонтковська на шпальтах часопису «Gazeta Wyborcza».

За найсвіжішими даними Головного статистичного управління, у І кварталі 2020 року українці витратили в Польщі приблизно 1,48 млрд злотих, що є еквівалентом 380 млн американських доларів. Це на понад 100 млн злотих (25 млн доларів) менше, ніж роком раніше, та найменше за останні три роки. І це погана новина, - наголошує журналістка.

«Працівники зі сходу впродовж останніх п’яти років відповідали за 11% польського економічного зростання, витрачаючи щороку 8 млрд злотих (2,061 млрд доларів – ред.) на споживацькі потреби. Зменшення витрат українців у Польщі напевно буде відчутним для державного бюджету і підприємців», - каже Кшиштоф Інґльот, очільник Personal Service, фірми, що займається пошуком працівників для польських підприємців.

За різке зменшення витрат відповідає епідемія коронавірусу та спричинена нею ситуація непевності на ринку праці. Дуже часто саме українці були першими, кого позбавляли праці, звільняли або обмежували можливість заробітку, наприклад у гастрономічній галузі.

Авторка згадує про те, що попри невисоку зарплатню, польські працедавці приваблювали українських робітників різноманітними додатковими перевагами, наприклад забезпечували недороге житло з харчуванням тощо. Саме тому витрати 10% громадян України у Польщі не перевищували 200 злотих на місяць, а у 42% знаходилися в межах 200-500 злотих. Лише 8% з них витрачали понад 1000 злотих на місяць.

Епідемія стала, натомість, додатковою причиною зменшення витрат, адже невідомо, що принесе наступний день і чи саме заощадження не дозволять його пережити: «В українських інтернет-групах коронавірус залишається головною темою, - розповідає Максиміліан Лучик, дослідник з IRCenter, співавтор звіту «Українці в Польщі під час епідемії коронавірусу». Люди шукають інформацію про те, що можна й за якими правилами. Багато питань стосується вирішення формальних справ. Відчувається напруженість і непевність. Українці нечасто скаржаться, бо не хочуть через це собі зашкодити, проте немає чого приховувати, що пандемія далася їм взнаки. Вони знають, що ситуація знову погіршиться і в багатьох випадках вони будуть першими у черзі на звільнення».

А.М.