X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Кому потрібні поляки в Україні?»

24.07.2020 13:48
«Gazeta Polska Codziennie» пише, що уряди в Польщі довгі роки не цікавилися долею поляків, котрі проживають за східним кордоном, від України аж по Казахстан
Ілюстраційне фотоpxhere.com, CC0 Public Domain

«Кому потрібні поляки в Україні?» - статтю під таким заголовком публікує «Gazeta Polska Codziennie». Автор статті Єжи Любах присвячує її пам’яті Мірослава Ровіцького, засновника і головного редактора найбільшої польської газети в Україні «Kurier Galicyjski». 

«Кому потрібні поляки в Україні і ширше — на колишній Кресах І Речі Посполитої?, - питає автор статті. І відповідає, - боюся, що ця справа на займає надто багато місця в думках пересічного поляка, а навіть політиків, котрі нами керують. Креси живуть у сентиментально-трагічних спогадах їх колишніх, щораз менш чисельних мешканців та їхніх нащадків. Часом цю тему витягають з метою пропагандистського захоплення золотою ерою І Речі Посполитої або з метою нагадування східним сусідам — Білорусі, а особливо Україні — кривавого минулого». Натомість, як пише автор, брутальна правда є такою, що Кресів немає, це жменя поляків, які там залишилися після совєтського винищення і не збираються повертатися на «батьківщини лоно».

Автор статті розлого пише про переслідування, яких зазнавали поляки в колишньому Радянському Союзі за часів Леніна («шаленого експериментатора», як його називає Любах) та Сталіна, «прагматичного психопата».
У виданні читаємо, що жоден польський уряд у вільній Польщі не зацікавився долею поляків, котрі проживають за східним кордоном, від України аж по Казахстан. Автор статті вказує на те, що досі невирішеною залишається проблема засланих до Казахстану поляків та їхніх нащадків. «Якщо йдеться про поляків у Казахстані, то природним здавалося би вирішення, яке застосувала Німеччина стосовно “російських німців”. Німеччина дала шанс усім на повернення, і майже 100% німців цей шанс використали. Німецький уряд вклав величезні кошти на інтеграцію російських німців у суспільство батьківщини, якої вони ніколи перед цим не бачили. Інтеграція не була простим процесом, але все вказує на те, що завершилася успіхом».

«На відміну від поляків, засланих у Казахстан, де без московського переслідування польська іскра би ніколи не загорілася, немає мови про необхідність переселення до Польщі поляків, котрі є громадянами наших сусідніх держав. Зрештою, у своїй переважній більшості вони навіть цього не хочуть, - читаємо на шпальтах видання «Gazeta Polska Codziennie». - Поляки, котрі живуть на схід від Бугу, є лояльними громадянами своїх держав, і не вони розсіюють “кресові сентименти” (джерело цих сентиментів слід шукати в Кремлі). Багато поляків, громадян України боролися і надалі борються проти російської агресії на українських кресах на Донбасі і в Луганську. А разом з тим вони з гордістю підкреслюють своє польське походження. Чи ми дізнаємося про це з польських ЗМІ?». Повний текст статті - на сайті газети. 

Я.С.


Побач більше на цю тему: політика Полонія