X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Спір про польську відповідальність за операцію «Вісла»

31.07.2020 12:58
Видання dziennik.pl пропонує розмову з істориком, політологом і публіцистом Ґжеґожем Мотикою
Ілюстративне фото pixabay.com/congerdesign

Видання dziennik.pl помістило статтю «Спір за операцію „Вісла”. Наскільки можна говорити про польську відповідальність за ці події?»; це – розмова з істориком, політологом і публіцистом Ґжеґожем Мотикою. У статті читаємо, як змінювалася пам’ять про операцію «Вісла», що полягала в примусовій депортації українців 1947 року з їхніх етнічних територій – Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини – на території у західній та північній частинах Польської Народної Республіки. Певний напрям історичній політиці визначила ухвала Сенату Республіки Польща від 3 серпня 1990 року, в якій операцю «Вісла» визнали злочинною проти українського народу.

За словами Ґжеґожа Мотики, після політичних змін 1989 року значна частина еліт, пов’язаних із «Солідарністю», була готова однозначно засудити операцію «Вісла». Її вважали невиправданою комуністичною репресією. Відрізання від неї мало виражати підтримку бачення вільної Польщі, яка формувалася, та доброзочливу підтримку продержавних незалежницьких устремлінь українців. Причому, СРСР розпався аж 1991 року. Резолюцію Сенату негайно опротестувало посткомуністичне військове лобі на чолі з генералом Войцєхом Ярузельським, і від ухвалення подібного документа відмовився Сейм. До критики постанови Сенату негайно приєдналися також кресово-національні середовища, які тоді формувалися. Досі в таких газетах, як, наприклад, «Myśl Polska» виправдання операції «Вісла» є на порядку денному. Тому співрозмовник видання дуже високо оцінює відкритість президента Алєксандера Кваснєвського, який ініціював діалог з Україною, також історичний. Як читаємо, ще більш критично до операції «Вісла» ставився президент Лєх Качинський.

Сьогодні ж спір дедалі частіше стосується не того, чи депортації українців були слушними, чи ні, а того, наскільки в цьому випадку можна говорити про польську відповідальність за ці події. Частина публіцистів звертає увагу, що злочини скоїли комуністи. Проблема в тому, що (правителі залежної від СРСР післявоєнної Польщі – ред.), Болєслав Бєрут та Владислав Ґомулка, були не лише комуністами, а й поляками, – читаємо у статті.

Н.Б.

 

Побач більше на цю тему: операція Вісла Польща українці