X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Білорусь не має шансів на Майдан, хоча сидіти на цвяху щораз важче

28.09.2020 13:45
«Gazeta Wyborcza»: Білорусь - це не Україна, отже пропозиція втілення українського сценарію є рецептом на швидку поразку
Протести в БілорусіPAP/EPA/STR

Білорусь - це не Україна, отже пропозиція втілення українського сценарію є рецептом на швидку і спектакулярну поразку, - пише на шпальтах видання «Gazeta Wyborcza» Анджей Почобут.

«В одному з популярних за часів лукашенківської диктатури анекдоті про білорусів та українців суттю жарту є цвях, вбитий у стілець, - читаємо. - Сідає українець на цей цвях і моментально підскакує, перевертає стілець і кричить — що за дурень вбив цей цвях у сидіння? Як взагалі так можна? Сідає білорус і... сидить, - А може то так має бути? - задумується білорус».

Автор статті питає, як взагалі можна витримати, сидячи на цвяху. «Питання про межі терпіння білоруського суспільства роками залишалося без відповіді», - пише Анджей Почобут. І додає, що нині увесь світ переконався в тому, що білоруси вже втомилися сидіти на цвяху. «Але усунення Лукашенки не є таким очевидним, - вважає Почобут. - З підтримкою Кремля та вірною армією соратників цей директор колхозу тримається міцно за своє президентське крісло».

Як пише Анджей Почобут, від ветеранів двох Майданів до білорусів надходять поради — треба захопити будинки, важливі установи, треба боротися з міліцією, треба воювати з ОМОН-ом. «Люди, котрі дають ці ради, не беруть до уваги факт, що ситуація в Білорусі зовсім інша, ніж в Україні. Білоруський протест не підтримують десятки опозиційних депутатів, ані адміністрація менших міст, ні бізнес, ані незалежні телеканали. Але навіть не це найважливіше. Майдан, тобто його український варіант, означав теж конфлікт з Росією, втрату частини території та війну. Білорусь хоче цього уникнути. І це — основна причина, чому силовий сценарій не має підтримки суспільства». Натомість, як пише автор статті, серед молоді настрої радикалізуються. Про це свідчать пости у соцмережах.

«Мені повезло з народом», - колись сказав Аляксандр Лукашенка. І ці слова цитує польська газета. «Він, безперечно, мав на увазі білоруську миролюбність, терплячість та вміння пристосуватися до обставин, - читаємо. - Але після 26 років правління Лукашенки терпець у білорусів обірвався. Не можна виключити, що терпець скінчиться теж в контексті безкарності силових структур».

Як пише Анджей Почобут, Білорусь — це не Україна, тому спроба втілення білоруського Майдану завершиться швидкою і спектакулярною поразкою. Хоча, як зауважує, спокуса припинити свавілля міліції є дуже сильною.

Я.С.


Побач більше на цю тему: політика Білорусь Майдан