X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«DGP»: По війні, або що після Нагірного Карабаху

16.12.2020 14:30
Польське видання пише, що наслідки війни в Нагірному Карабаху - це хоча й не перемога Росії, але великий успіх закордонної політики Москви за останні роки в регіоні
Путін і Алієв підписують так звану мирну угодуPresident.az, CC BY 4.0, via Wikimedia Commons

Конфлікт за Нагірний Карабах між Азербайджаном та Вірменією – це не просто маргінальний конфлікт на Кавказі. Через участь регіональних держав, діаспор та міжнародних організацій наслідки нещодавно закінченої війни суттєво вплинуть на співвідношення сил на кордоні між Європою та Азією, читаємо на шпальтах свіжої «Dziennik Gazeta Prawna».

Автори статті пишуть, що, крім Азербайджану, країною, ситуація якої поліпшилася після листопадової угоди (про припинення вогню – ред.), є Росія. Публіцисти вважають, що дещо перебільшеною виглядає аналітика про її перемогу, але введення російських військ до Нагірного Карабаху – це один з найбільших успіхів російської зовнішньої політики в регіоні за останні роки. А той, хто стежить за політичною динамікою пострадянських країн, знає, що означає присутність російських корпусів миру, додають вони.

Як зауважують публіцисти, в Азербайджані переважає переконання, що ситуація країни є незрівнянно ліпшою за українську чи грузинську через більш багатовекторну зовнішню політику. Всупереч очікуванням Баку, неоімперська політика Росії може, однак, мати наслідки, відмінні від тих, які передбачав режим у Баку, пишуть автори.

Як читаємо, довготривалі наслідки збільшеної присутності Росії важко передбачити. Кремлю вдалося упокорити прем’єра Вірменії Пашиняна і «охолодити» прозахідні та антиросійські настрої у Вірменії. Путін довів вірменам, що їхнє незалежне існування залежить від волі Москви, пишуть публіцисти. Проте важко припустити, що Росія буде намагатися ще більше збільшити свою присутність на Південному Кавказі, застосовуючи агресивні заходи, вважають автори статті.

Публіцисти вважають, що це може призвести до зростання антиросійських настроїв у локальних громадах, як це було в Україні. Внутрішні наслідки участі на Донбасі та в Криму видаються важливим уроком покори для росіян, передусім у зв’язку з економічними наслідками санкцій. Автори переконані, що Кавказ є дуже важливим для Заходу, а тому малоймовірним є використання Росією великих військових засобів для підпорядкування регіону, зазначають вони.

На шпальтах «DGP» читаємо про теж про результати війни в Нагірному Карабаху для Туреччини та Ірану, а також про абсолютну поразку Заходу та його ідей на Південному Кавказі. Публіцисти пишуть, що відсутність рішучої реакції показала, що війна – це перемога трьох жорстоких диктаторів, влада яких скоріш за все ще більше у її результаті зміцниться. Кожний з них – це проблема для Європи, а, як нагадують публіцисти, відхилення від демократичних правил у внутрішній політиці з різних причин часто поблажливо трактуються на Заході. В очах прозахідних грузин або вірмен – це застосування подвійних стандартів та розбіжність між заявами та аксіологією і правилами жорсткої політичної гри. Вчергове виявляється, що жорстка політика на Кавказі важливіша за ідеали, пишуть автори.

Вони наголошують, що від результатів війни втратять як США, так і ЄС. Для американців угода Росії і Туреччини означає зменшення впливів на Кавказі. Для європейців – втрата однієї, а можливо навіть двох (Грузія) демократичних республік із проєвропейськими прагненнями. Публіцисти приписують теж поразку НАТО, позаяк його член брав активну участь у конфлікті. Відсутність реакції Альянсу на підтверджує слабкість внутрішніх структур, чіткого лідерства та програми, додають автори статті.

Т.А.