«Країни Східного партнерства, такі як Україна чи Грузія, заслуговують на будь-яку допомогу та підтримку у вирішенні конфліктів на своїй території та наближенні їх до спільної Європи. [...] Наші партнери все більше розуміють, що наш східний сусід демонструє певний рівень непередбачуваності. Ми хотіли би мати поруч демократичну Росію, що розвивається. Чесно кажучи, після розпаду СРСР, коли Борис Єльцин прийняв рішення про визнання країн Балтії, закінчивши період окупації, ми думали, що йдемо в одному напрямку. Цього не сталося», - говорить президентка Естонії Керсті Кальюлайд в інтерв’ю виданню «Dziennik Gazeta Prawna».
У понеділок, 3 травня, естонська лідерка була однією із лідерів країн регіону, запрошених Анджеєм Дудою на святкування 230-ї річниці схвалення Конституції 3 травня. У наступні дні Керсті Кальюлайд також зустрілася віч-на-віч із президентом Польщі Анджеєм Дудою та прем’єром Матеушом Моравєцьким. Однією з головних тем їхньої зустрічі була безпека та підтримка України.
У розмові з польським видання президентка Кальюлайд наголошує, що Естонія завжди закликала, аби «ми, як Європейський Союз, звертали особливу увагу на сусідні країни і залишали двері відчиненими для усіх держав, котрі хочуть реформуватися та зблизитися з Європою». «Естонія є і буде надавати усю можливу допомогу Україну у реформах, що перетворять цю країну у безпечне для інвестицій місце, у якій працюють гідні довіри інституції. Це зробить з України природну частину Європи. Вже нині нас об’єднує поглиблена і розширена зона вільної торгівлі, а багато громадян України працює у наших країнах», - говорить в інтерв’ю Кальюлайд.
Зf її словами, коли якогось для вікно можливостей відчиниться, треба бути готовим його використати. «Історія показує, що час, на який таке вікно відчиняється, може бути коротким. Ми мали такий шанс у 1990 роках. Не знаємо, коли це вікно знову відчиниться. А тому реформи дуже важливі. ЄС повинен бути готовим до приєднання держав Східного партнерства, коли вони самі будуть готовими до цього», - переконує вона у розмові.
«Сьогодні наші східні партнери повинні хотіти бути настільки ж добрими, як країни Балтії. Але контекст буває різним. Я не думаю, що можна наш досвід економічної трансформації перенести до інших країн. Наше перетворення було швидким, бо після падіння СРСР економіка обвалилася, рубель втратив вартість, ми не могли далі розраховувати на торгівлю з Росією, а тому ми не мали іншого виходу, ніж повернутися у бік західних ринків», - каже президентка.
Також у розмові Керсті Кальюлайд зазначає, що вперше від 2014 року трансатлантичні партнери відреагували на найновішу ескалацію Росією напруженості поблизу кордонів України, «перш ніж трапиться щось трагічне». «Реакція демонстрацією, що ми стурбовані, подіяла», - каже вона.
Водночас президентка зауважує, що Естонії важко погодитися із російською політичною системою. «Ми віримо, що кожний народ має право самостійно вирішувати за себе, як це прописано у Гельсінських угодах. Росія є спадкоємицею СРСР, який цей документ підписав. Вона є теж підписантом Будапештського меморандуму, що має гарантувати безпеку Україні. Попри це, поваги до власних підписів під цими документами немає. Наші партнери розуміють це», - говорить Керсті Кальюлайд в інтерв’ю «Dziennik Gazeta Prawna».
Т.А.