X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

40 років від замаху на Івана Павла ІІ. Радянські спецслужби і «болгарський слід»

13.05.2021 14:00
У 40 роковини спроби вбивства папи-поляка у Ватикані ми все ще не знаємо усієї правди про ті події
     ( )
Площа святого Петра у Ватикані (фото ілюстративне)PAP/EPA/FABIO FRUSTACI

Видання «Gazeta Polska» написало про замах на папу римського, поляка Івана Павла II, що стався 40 років тому - 13 травня 1981 на площі святого Петра в Римі.

Постріли, що пролунали 40 років тому на площі святого Петра в Римі, приголомшили майже весь світ, а для поляків стали справжнім шоком, зазначає «Gazeta Polska».

13 травня 1981 року в свято Фатімської Богородиці, приблизно о 17:00 Іван Павло II проїжджав у відкритому автомобілі по площі святого Петра, вітаючи присутніх там паломників. У якусь мить автівка зупинилася, і папа благословив маленьку дівчинку Сару Бартолі. Автомобіль рушив до собору Святого Петра. Раптом пролунали постріли. Іван Павло II впав у руки священика Станіслава Дзівіша...

У лікарні з'ясувалося, що папа був поранений трьома кулями. Одна потрапила йому в живіт, інша - в праве плече, а третя - в ліву руку.

Після операції Іван Павло ІІ неодноразово підкреслював, що він був чудесним чином врятований в річницю Об’явлення Пресвятої Богоматері у Фатімі, що сталося 13 травня 1917 року, і що він зобов'язаний цим заступництву Богородиці, зазначає «Gazeta Polska».

Поліція негайно затримала терориста. Злочинцем виявився турок Мехмет Алі Агджа. Він вистрілив кілька разів, востаннє пістолет не спрацював, що, можливо, врятувало життя Святішому Отцю.

Поліція швидко встановила, що терорист був пов'язаний з радянськими і болгарськими спецслужбами. Суд засудив Агджу до довічного ув'язнення.

Хоча з моменту замаху на папу-поляка пройшло чотири десятиліття, ми до цих пір не знаємо всієї правди про ту подію, зазначає «Gazeta Polska». Однак видання звертає увагу на політичний контекст того, що сталося. У листопаді 1979 року Центральний комітет Комуністичної партії Радянського Союзу наказав КДБ «використовувати всі доступні засоби для запобігання нового напряму в політиці, ініційованого польським папою». Коли було скоєно замах на понтифіка, у Польщі зростала напруженість між профспілкою «Солідарність» і комуністичною владою, які вже готувалися до введення воєнного стану. Папа ж був символом звільнення Польщі від комунізму і відновлення справжньої незалежності Польщі, в першу чергу від Москви, нагадує «Gazeta Polska».

Водночас цього тижня в інтерв’ю італійській агенції Ansa турецький терорист Мехмет Алі Агджа сказав, що не все на тему замаху на Івана Павла ІІ нині розкрито. Він також вказав на слід, що веде до радянського КДБ.

«Напевно не все з'ясовано на тему замаху на папу римського Івана Павла II. Однак комісія Мітрохіна в італійському парламенті відкрила трохи правди». Так винуватець нападу послався на комісію, яка кільканадцять років тому працювала в італійському парламенті і розслідувала діяльність спецслужб колишнього Східного блоку в Італії.

Свідчення перед комісією, серед іншого, дав покійний суддя Фердінандо Імпозімато, прихильник теорії про «болгарський слід», тобто участь комуністичних служб із Софії та наказ із СРСР. Раніше Імпозімато проводив розслідування нападу на польського папу римського.

Але так звана комісія Мітрохіна (від прізвища архівіста КДБ) зазначила у звіті, що болгарські спецслужби, наймаючи платного вбивцю Агджа, діяли за наказом радянської військової розвідки ГРУ, а до спроби вбивства Івана Павла ІІ намовило вище керівництво СРСР.  

Також Агджа заявив в інтерв'ю агенції Ansa: «Крім того, майор КДБ Віктор Іванович Шеймов уже дещо визнав щодо нападу на польського папу». Він процитував колишнього агента КДБ, який втік до США в 1980 році. За його словами, напад був організований КДБ.

«Але багатьом у світі, наповненому подіями, бракує пам'яті», - сказав Алі Агджа.

Водночас в розмові з тією же агенцією Ansa колишній італійський парламентарій Паоло Ґуццанті розповів, що Алі Агджа зізнався у всьому італійським суддям, які його допитували, але згодом був заляканий болгарами.

У 2002-2006 роках Ґуццанті очолював згадану комісію Мітрохіна. У розмові він зазначив, що на початку допиту Агджі представив детальну реконструкцію подій і сказав, що його найняли болгарські спецслужби.

«Але тоді приїхали двоє військових суддів з Болгарії та попросили своїх італійських колег поговорити з Агджою у в’язниці. Один із них залишився з ним, і після цієї розмови Агджа почав прикидатися божевільним, кажучи, що бачив Ісуса та Апокаліпсис. Його явно залякали, і версія, яку він представив італійським суддям, більше не мала юридичної сили», - сказав Гуццанті.

Згадуючи роботу комісії Мітрохіна, колишній депутат пояснив: «Ми опитали всіх суддів, які брали участь у справі, включаючи Розаріо Пріоре та Іларіо Мартеллу. Вони сказали нам, що тоді не могли зробити більше».

Колишній сенатор додав, що дві фотографії, зроблені для комісії, підтвердили, що Сєрґєй Антонов був з Агджою на площі перед Ватиканською базилікою, тодішній співробітник офісу болгарської авіакомпанії у Римі, заарештований за підозрою у співучасті у підготовці нападу.

Пізніше суд у Римі звільнив його після того, як судовий процес встановив, що недостатньо доказів його вини. Пізніше обвинувачений у співучасті у спробі вбивства папи та виправданий болгарин Сєрґєй Антоном помер у злиднях, покинутий усіма. Поряд з Антоновим на лаві підсудних були також два болгарські дипломати – Айвазов і Васілєв, яких теж виправдали через відсутність доказів.

Тим не менш після 40 років замаху на Івана Павла ІІ у Болгарії не з’явилися докази, що підтверджують одну із багатьох суперечливих версій свідчень Агджи про те, хто був замовником замаху. Болгарська громадська думку та політики різних орієнтацій надалі одноголосно стверджують, що їхня країна не була замішана у справу і що «болгарський слід» є фальшивим.

За словами болгарського журналіста Калін Тодоров, який вивчав дану тему, твердження про співучасть могло мати пропагандистське підґрунтя.

«Болгарська держава ввозила контрабанду зброї, алкоголю, цигарок, дорогих годинників, електроніку, золото, срібло, дорогоцінні камені, заборонені наркотики, психотропні засоби, синтетичні наркотики. Це робили за допомогою людей з кримінального світу з Туреччини та арабських держав. Публічне вказування на цих людей сприяло підготовці „болгарського сліду” у замаху на папу», - читаємо у книжці Тодорова.

На підтвердження цієї інформації журналіст також наводить позицію тодішнього глави КДБ Владіміра Кручкова, який писав, що російські спецслужби пішли за «болгарським слідом» нападу на папу римського, але він виявилося «брехнею та вигадкою».

Сєрґєй Антонов повернувся в країну після суду. Як пише Тодоров, держава дистанціювалась від свого громадянина і так він упав у злидні, а його здоров’я значно погіршилося.

Щоб звести кінці з кінцями, Антонов поїхав жити до матері та сестри. Він більше ніколи не давав інтерв'ю для ЗМІ. Він помер у 2007 році з діагнозом тривожний невроз. Тіло чоловіка знайшла його дочка, за словами лікарів, він помер від мозкового крововиливу.

Після смерті Антонова відстеження «болгарського сліду» нападу на Івана Павла ІІ не закінчувалося, але з часом також померли двоє обвинувачені спільно з ним дипломати. Один з них потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, а другий - від раку в 2016 році.

Вони також не давали інтерв'ю за одним винятком - у 2002 році, коли Айвазов виступав у ЗМІ. Це було одразу після того, як Антонову призначили державну пенсію.

«Жертвою став папа римський, бо його застрелив турецький терорист. Ми теж є жертвами, бо стали жертвами наклепів. Але найбільше постраждав Сєрґєй Антонов, який вже не є повноцінною людиною», - казав дипломат.

PAP/Т.А.