X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Наступ студентів зі Сходу на виші у Польщі»

21.07.2021 13:15
Університет імені Адама Міцкевича у Познані знає, як поліпшити позиції у міжнародних рейтингах. Для них скасували ліміти на вступ, - пише «Dziennik Gazeta Prawna». У боротьбі за престиж іноземних студентів польські виші раді бачити
Aula uniwersytecka i Collegium Minus
Aula uniwersytecka i Collegium MinusKrzysztof Duda, CC BY-SA 3.0, via Wikimedia Commons

80 відсотків у першій 50-ці кандидатів, котрих зарахували на міжнародні відносини у цьому виші, - це іноземців з-за східного кордону, передусім з України та Білорусі. Помітна ця група теж на менеджменті, IT та психології. Професор Станіслав Жерко, який у соціальних мережах звернув на це увагу, дійшов висновку, що або польські кандидати виявилися напрочуд слабкими, або іноземні – напрочуд добрими. При цьому наголосив, що далекий від дискримінації одних за рахунок інших, але мова йде про пропорції.

Як розповів представник УАМ у Познані, багато років у цій вищій школі збільшується число бажаючих із України та Білорусі, а цьогоріч, порівняно з минулим роком, загальне число іноземців, котрі хочуть навчатися в познанському університеті, збільшилося на 1000 осіб.

Як зауважує газета, в університетах Кракова, Варшави та Вроцлава число студентів зі Сходу зберігається на подібному рівні. Ці виші проводять окремі вступні кампанії для осіб з Польщі та з-за кордону. Є теж обмеження на місця. Натомість у познанському виші переконують, що у їхній діях немає нічого неправильного. І пояснюють, що основою їхньої діяльності є угода між Польщею та Україною. Для вишу - це ліпші місця у світових рейтингах, а також більше коштів, оскільки сума урядової підтримки залежить теж від індексу інтернаціоналізації. При цьому посадовці пояснюють, що рішення про встановлення лімітів на прийом іноземців залежить від адміністрації вишу.

Контроверсії у ряду інтернет-користувачів щодо великої кількості прийнятих в УАМ іноземних студентів, як читаємо в публікації, викликало прирівнювання українського диплому до польського. Але влада університету у Познані не бачить проблеми і пояснює це юридичною підставою взаємного визнання атестатів, дипломів та наукових звань між Польщею та Україною. Експерти також кажуть, що велика зацікавленість студентів України та Білорусі навчатися у Польщі випливає із можливості звільнитися від оплати, наприклад, тим, хто має так звану карту поляка.

Як розповіли «DGP» у відомстві освіти, показник інтернаціоналізації вищої освіти у Польщі складав у 2019 році 6,5 відсотки і 6,8 відсотки у 2020 році. «Це, на жаль, є надалі одним із найнижчих результатів серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку», - говорить Анна Островська, речниця Міністерства освіти. За її словами, у 2020-2021 роках громадяни України складають 47 відсотків від усіх іноземних студентів (приблизно 3 відсотки від усіх студентів у Польщі).

«Неправда, що можна купити диплом в Україні. Там роками працює система зовнішнього незалежного оцінювання, подібна до польської», - протестує Мирослав Скурка, голова Об’єднання українців у Польщі. У потоці кандидатів зі Сходу він бачить довіру до Польщі, яку постійно вважають дружньою до України. «Крім того, молоді українці висловлюють вотум недовіри. Бо, так, найкращі університети там працюють на високому рівні, але вся вища освіта корумпована, і молода людина вважає за краще чесно платити за навчання у сусіда, ніж хабарі. З погляду складної ситуації з польською демографією, це добра новина, що деякі українці вирішать не лише тут навчатися, а й працювати пізніше», - наголошує Скурка.

«DGP»/Т.А.