X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Загроза чергового вторгнення Росії в Україну. Експерт для Niezalezna.pl: Це може бути миттєва війна

25.11.2021 12:30
За словами експертів, Росія готується до чергового нападу на Україну, який, за даними українських спецслужб, може статися на межі січня-лютого. «Якщо Росія дійсно розглядає сценарій вторгнення в Україну, то це, швидше, буде миттєва війна. Кілька десятків годин, максимум два-три дні, щоб використати елемент несподіванки. У такій ситуації Захід може відреагувати щонайбільше протестами та подальшими санкціями проти Росії і поверненням до відносин 2014 року», – каже експерт аналітичного центру Warsaw Institute Ґжеґож Кучинський в інтерв’ю порталу Niezalezna.pl
Президент Росії Владімір ПутінPAP/EPA/MIKHAIL METZEL/KREMLIN POOL/SPUTNIK / POOL

«Якщо ще три тижні тому ми бачили лише перекидання 4-ї гвардійської танкової дивізії до кордону (...), то зараз до неї приєднуються інші сили 1-ї гвардійської танкової армії. У Криму спостерігаємо появу окремих частин 49-ї та 58-ї армій Південного військового округу», – попередили аналітики з Conflict Intelligence Team (CIT), які знайшли у соціальних мережах нові фото та відео, що свідчать про пересування російських військ та військової техніки до регіонів, що межують з Україною.

У незалежній групі із розслідування обставин збройних конфліктів додали, що під час запланованого вторгнення в Україну (на межі січня-лютого) біля її кордонів може перебувати значно більше військових, ніж навесні цього року, коли також враховувався подібний сценарій. Тоді, за різними оцінками, навколо України було зосереджено приблизно 100 тис. російських військових.

За словами експерта Warsaw Institute Ґжеґожа Кучинського, безпека інших країн Європи залежить від того, який вид атаки обере Росія. Він також вказує на потенційну поведінку сил НАТО в умовах конфлікту.

«Якщо це будуть заходи локального характеру, чи то на лінії розмежування на Донбасі, у Чорному морі чи в околицях Криму, то Україна може очікувати на підтримку з боку НАТО. Звісно, ​​мова не йде про пряму військову допомогу, яка полягала б у відправленні солдатів на фронт. Йдеться більше про розвідувальну підтримку, постачання зброї та техніки, а також дипломатичну та політичну підтримку Києва», говорить Кучинський порталу niezalezna.pl.

«У разі великої звичайної війни між Росією та Україною вже можна говорити про дестабілізацію всієї Європи. Однак мова не йде про тисячі російських танків, які б увійшли вглиб України. Достатньо було би російського масованого, точкового ракетного чи авіаційного удару, який змусить Київ просити миру протягом уже декількох годин», – вважає Ґжеґож Кучинський.

«Якщо Росія дійсно розглядає сценарій вторгнення в Україну, то це буде миттєва війна. Кілька десятків годин, максимум два-три дні, щоб використати елемент несподіванки. У такій ситуації Захід міг би відреагувати щонайбільше протестами та подальшими санкціями проти Росії та поверненням до відносин 2014 року», – переконаний експерт.

«Питання в тому, чи готова Росія піти на ризик. Це зокрема питання про можливу реакцію Заходу. Якщо Кремль вирішить, що реакція буде слабкою або її наслідки не принесе великої шкоди, то напад на Україну відбудеться. Проте слід пам’ятати, що чергове вторгнення поглибило б неприхильність чи навіть ворожість значної частини українців до Росії. Як це було у випадку анексії Криму та війни на Донбасі», – вважає він.

Ґжеґож Кучинський вважає, що головною метою потенційних дій Росії є змусити Україну виконати Мінські домовленості [які де-факто передадуть Росії східні території країни та Крим – ред. ].

«Я не можу уявити, що росіяни заходять на інші території України, де вони захочуть створити маріонетковий уряд, наприклад, у Харкові. Росіяни хочуть не цього, а виконання Мінських домовленостей. Така ситуація дозволить Москві отримати значний вплив на політику всієї Української держави», – вказує експерт.

«У Криму та в окремих частинах Донбасу Росія вже провела операцію з нарощування впливу на політиків і служби. У 2014 році Крим потрапив до рук Росії практично без жодних пострілів, оскільки роками українські безпекові інституції були інфільтровані та проросійські. Схожа ситуація була і на Донбасі. Проте варто зазначити, що будівництво проекту Новоросії на півдні України та південному сході провалилося. У районах, де росіяни мали так звану п’яту колону, вони взяли їх під контроль. В інших місцях, наприклад в Одесі чи Харкові, вони програли. Росія окупаються такі гібридні дії та спроби дестабілізувати Україну зсередини та спричинити там кризу. У майбутньому це мало би призвести до ситуації, коли на виборах виграють політики, які схильні домовитися з Росією», – підсумовує Ґжеґож Кучинський.

Niezalezna.pl/Т.А.