X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

«Rzeczpospolita»: Фінляндія і Швеція хочуть вступити в НАТО. Третя поразка Путіна

13.05.2022 14:00
Все йде проти планів Кремля: опір України, санкції Заходу, а тепер Фінляндія і Швеція в НАТО
Ілюстраційне фотоpxhere.com / CC0 Public Domain

Донедавна Саулі Нііністе був одним із найбільш надійних партнерів Владіміра Путіна на Заході: вони регулярно зустрічалися та спілкувалися через телефон. Але в четвер, оголосивши про те, що Фінляндія подає заявку на вступ до Північноатлантичного альянсу, президент країни порадив Путіну подивитися у дзеркало, бо це саме його провина. 

Виправдовуючи вторгнення в Україну, Путін наголосив на необхідності зупинити розширення НАТО на Схід, але він досяг протилежного: після приєднання Фінляндії довжина кордонів, які Росія розділить з альянсом, подвоїться.

«Якби не жорстока війна, яку Путін розпочав посеред Європи, ми б залишалися нейтральними, але тепер зрозуміло, що кожен, хто не належить до оборонного альянсу, не може почуватися в безпеці», – говорять газеті «Rzeczpospolita» фінські дипломатичні джерела. 

Щоправда, безпосередньої загрози зі сторони Росії в Гельсінкі наразі немає: війська, які раніше стояли по інший бік кордону, були знищені в результаті зіткнень в Україні. Але ця війна може тривати довго й перекинутися на сусідні країни, тож фіни не хочуть ризикувати, 76 відсотків людей підтримує вступ до НАТО, лише 12 відсотків – проти. 

Тепер події розгортаються швидко. Очікується, що Фінляндія отримає запрошення від альянсу напередодні саміту НАТО в Мадриді наприкінці червня. Процес ратифікації вимагає схвалення кожного з 30 членів НАТО і зазвичай займає рік, але тепер це буде набагато швидше, поки близькі до Кремля країни, наприклад Угорщина, не створюватимуть проблем. У Гельсінках кажуть, що під час зустрічі в Білому домі в березні Нііністе попросив Джо Байдена про гарантії безпеки для його країни, про всяк випадок, перш ніж вона потрапить під дію ст. 5 Вашингтонського договору.

Це все тому, що реакція Росії не є оптимістичною, – пише автор статті Єнджей Бєлецький. Він нагадує, що колишній президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв припустив підвищення ймовірності ядерної війни через такий крок Фінляндії. Москва злиться через те, що фіни потягли за собою шведів. Якби не ініціатива Фінляндії, з якою Швеція має військовий союз, Стокгольм деякий час залишався б нейтральним. 

Розширення альянсу означає зміну геостратегічної системи, особливо для країн Балтії та Польщі. «Тепер нам буде безпечніше», – каже очільник литовського МЗС Ґабріелюс Ландсберґіс. До цього часу, пов’язані з НАТО лише Сувалкським розривом, Литву, Латвію та Естонію вважалося дуже важко або навіть неможливо захистити. Тепер немає жодних сумнівів, що їм на допомогу можуть прийти Швеція та Фінляндія.

Р.Г.