У понеділок, 29 серпня, у Празі Олаф Шольц повернувся до доброї традиції німецької політики, — читаємо на сторінках видання «Rzeczpospolita». У 1986 році Гельмут Коль зламав опір Франції, включаючи Іспанію та Португалію до Співтовариства, а в 2004 році Герхард Шрьодер повторив його приклад, підштовхнувши до «Великого вибуху»: до ЄС прийняли одразу вісім країн Центральної Європи (а також Кіпр і Мальту), а після них — Румунію і Болгарію. Цього разу також запланований «Великий вибух»: приєднання не лише шести країн Західних Балкан, а й України, Молдови та Грузії. Таким чином Олаф Шольц відкинув ідею Емманюеля Макрона тримати ці країни у вічній залі очікування під назвою Європейське політичне співтовариство, — нагадує видання.
Німеччина завжди була особливо зацікавлена в розширенні Союзу. Вона є найбільшою країною Співтовариства, тому це дало їй безпрецедентний політичний вплив у Європі. Така роль в ЄС дозволила Німеччині розширити вплив своєї експортної машини.
Подібно до того, як створення єдиного ринку збіглося з розширенням ЄС на південь, а встановлення євро — з розширенням Співтовариства на схід, цього разу приєднання нових держав супроводжуватиметься глибокою інституційною реформою, — читаємо на сторінках видання. Олаф Шольц згадав про скасування вимоги одностайності в Раді Європейського Союзу не лише у зовнішній політиці, а й, можливо, у ще більш делікатному питанні податкового врегулювання. Він також вказав на необхідність відкриття договорів Європейського Союзу.
Проте вибір, окреслений Олафом Шольцем, ставить Україну перед ще важчим, навіть екзистенційним вибором, — завершує статтю майже відкритим питанням «Rzeczpospolita».
Rzeczpospolita/Д.Н.