25 жовтня у Берліні відбудеться міжнародна конференція з питань відновлення України. Німецький фонд Маршалла (GMF), один із найвпливовіших аналітичних інститутів Вашингтона, представив першу спробу того, як може виглядати такий процес. Видання Rzeczpospolita отримало доступ до цього звіту. Його головний висновок: саме країни G7 повинні взяти нагляд за цією відбудовою і призначити спільного координатора, яким принаймні на перших порах був би авторитетний американський політик.
Ідея полягає в тому, щоб якомога довше зацікавити весь Захід роботою, яка очевидно триватиме роками й залишатиметься коштовною. Але тут потрібно здійснювати суворий нагляд за використанням коштів у країні, яка вже давно страждає від корупції. Це ставить питання про вплив Польщі на такий процес. На першому етапі війни наша країна щедрою підтримкою Києва здобула світове визнання.
Однак згодом команда Матеуша Моравецького вибрала дедалі гостріший конфлікт із Берліном і Брюсселем, сподіваючись, що це мобілізує електорат «Права і Справедливості», що слабшає. Тим часом автори звіту, який вже аналізують у західних юридичних фірмах, пропонують календар відбудови, який передбачає зростання ролі Єврокомісії. Після гуманітарної фази та фази реконструкції відбудова буде зосереджена на модернізації країни й, нарешті, у завершальному етапі, на підготовці України до членства в ЄС.
Автори, зокрема, радять Україні якнайшвидше приєднатися до Європейської прокуратури — інституції, якої все ще не має Польща.
«Польща з лютого перебуває в тісному контакті з українською владою. Ми сподіваємося, що наша країна відіграватиме серйозну роль у відбудові. Ми на це заслуговуємо», — каже речник Міністерства закордонних справ Польщі Лукаш Ясіна. Нещодавно українська влада підрахувала, що відбудова країни обійдеться в 750 мільярдів доларів.
Німецький фонд Маршалла вважає за краще дотримуватися більш реалістичної суми в 100 мільярдів доларів, розподілених на кілька років. Це порівняно небагато: на возз’єднання Німеччини знадобилося майже у 20 разів більше. На думку авторів доповіді, ці кошти повинні бути мобілізовані чинними міжнародними фінансовими інститутами, але таким чином, щоб Росія і перш за все Китай, який сьогодні є провідним світовим кредитором, не мали впливу на процес.
Проте використати близько 300 мільярдів доларів резервів російського центрального банку, заморожені на Заході, видається нереальним. Жорсткий контроль G7 за реформами — єдиний спосіб переконати приватний бізнес до залучення його в Україну, особливо коли світова громадськість втратить інтерес до процесу відновлення країни.
Поки що Україна кожного місяця отримує від західних урядів 5-6 мільярдів доларів. Без цього країна була б на межі банкрутства. Однак накопичення боргу означає, що на першому етапі відбудови підтримка має базуватися на грантах, а не на чергових позиках.
Rzeczpospolita/В.П.