Вільна Україна не піддалась російським загарбникам. Демократична влада в Києві зірвала план путіна. Другим етапом було закріплення територіальних надбань. Для цього було оголошено приєднання до Росії чотирьох областей, дві з яких приблизно наполовину були окуповані агресором. Не маючи змоги досягти більшого Москва вступила в третю загарбницьку фазу своєї війни проти України. Йдеться про вбивства та терористичні дії щодо всього населення України та знищення її цивільної й економічної інфраструктури. Це не випадковість. Це безпосередньо пов’язано з російською політичною культурою та сягає своїм міцним корінням у минуле, в часи Золотої Орди.
З описів монгольських набігів на польські території в XIII столітті можна дізнатися, що завойовники вбивали або викрадали місцеве населення, грабували те, що могли, а не встигали взяти — нищили. Коли йдеться про польські землі, то можна говорити про руйнівні, але короткочасні наїзди. У випадку з Росією це було тривале правління та культурна інфільтрація, особливо у способі організації влади.
Владімір путін є дитям цієї традиції, наголошує видання. Розпочавши цю війну, російський диктатор вірив, що Україна буде боятися як потенціалу Росії, так і її сумної слави насильниких дій. Якщо нинішня форма бандитизму виявилася недостатньою, то російський диктатор оголошує про ймовірне використання ядерної зброї для захисту захопленої території. Бандитизм у мисленні та діях російського керівництва походить від поєднання сили з відчуттям безкарності. Вони знають, що б вони не зробили, вони не будуть покарані, — наголошують автори статті.
Rzeczpospolita/Д.Н.