Видання «Gazeta Polska Codziennie» пише, що опозиційні депутати намагалися викликати в Сеймі політичну авантюру звинуваченням урядового табору в діях проти безпеки Польщі. Йшлося про питання зенітно-ракетного комплексу Patriot, який Німеччина пропонувала розмістити на сході Польщі, а польська сторона – передати Україні.
«Політичний пласт цієї справи зшито з метою пропагандистського ефекту, корисного для німецької сторони і некорисного для Польщі. На фоні цього – справді велика політика, тобто німецька мрія зінтегрувати систему протиповітряної оборони в Європі саме під німецьким командуванням», – сказав у щоденнику колишній голова Служби військової розвідки генерал Анджей Ковальський.
Він пояснив, що хоч йому невідомі технічні деталі пропозиції Берліна, проте німецькі системи Patriot – старшої генерації, і їх повинна обслуговувати німецька армія. Отже, як можна припускати, ця система не діяла б комплексно з польською протиповітряною обороною. Тому військовий висловив сумнів, чи це збігається з інтересом Польщі.
Далі в статті мовиться про оприлюднення документів, які підтверджують, що 2010 року уряд Громадянської платформи-Польської селянської партії хотів узалежнити енергетичну безпеку Польщі від Російської Федерації. Йшлося про плани купівлі електроенергії з будованої в Калінінградській області російської атомної електростанції.
Знавець міжнародних питань Ярослав Ґузи відзначив, що варто дізнатися, хто в польському уряді був російським лобістом, адже російські впливи були тут значними, і який був механізм прийняття рішень.
Експерт у справах енергетики Войцєх Якубік додав, що росіяни пропонували Польщі і балтійським країнам енергію з власних АЕС тому, щоб такі електростанції не поставали у цих державах. На його думку, польський уряд не повинен був погоджуватися на такі пропозиції.
Це ж видання, «Gazeta Polska Codziennie», пише: «Німеччина співвинна у розв’язанні війни в Україні». Від початку повномасштабної агресії Росії проти України Німеччину критикують не лише через її повільність у наданні військової допомоги Києву, а й через багаторічну безкритичну політику стосовно Росії. Лише багато місяців після того, як почалася війна, деякі політики відкрито зізнаються, що послідовне посилення зв’язків на лінії Берлін-Москва було одним із факторів, які вплинули на російське вторгнення.
Таку думку висловив, зокрема, міністр юстиції Марко Бушманн. За його словами, з нинішнього погляду, німецьким внеском у війну було сприяння газопроводу Nord Stream 2 після того, як Росія окупувала Крим. У Німеччині дедалі чутніша критика політики ексканцлерки Анґели Меркель стосовно Росії.
Н.Б.