Візит Байдена до Польщі був насправді покаранням для Німеччини та Франції, однак, у першу чергу це був сигнал, надісланий Китаю. Чи будуть поляки боротися за добре місце в новому розкладі сил у світі? Ці питання намагається підняити і знайти на них відповіді Рафал Зємкєвіч у тижневику Do Rzeczy.
У довгоочікуваній промові Джо Байдена у Варшаві не було ані конкретики, ані нічого неанонсованого раніше. Я не розумію тих, хто розчарувався: важливим у візиті президента США є завжди сам по собі його візит.
«Адже, що конкретного і переломного було у знаментиій заяві Джона Ф. Кеннеді: «Я — берлінець»? Тільки те, що він заявив це в Берлін, а не у Вашингтоні», — пише Рафал Зємкєвіч e Do Rzeczy.
«У нашому випадку навіть важливіше не те, що Байден приїхав до Варшави, — а це вже вдруге за рік, — а те, що він не приїхав до Берліна чи Парижа. Не з'явився він і в Мюнхені, де присутність президента США рік тому вважалася б очевидною (там його замінила Камала Гарріс, значення якої в американській політиці очевидне для всіх). Окрім того, візит до Польщі було поєднано з візитом до Києва, який до останнього моменту тримали в таємниці. Ніхто ж не ставить під сумнів, що вони там обговорили із Зеленським щось таке, чого не могли обговорити раніше під час візиту Зеленського до США.
Чим саме був візит Байдена до Варшави, і що він означає для Польщі — читайте в в матеріалі Рафал Зємкєвіч в Do Rzeczy «Використати шанс для Польщі».
Do Rzeczy/В.Г.